Я теж з тих, що розігнали б... В таких ситуаціях чужих дітей не буває. Недавно йшла з малими коло 26 школи, дивлюсь коло плота стоять хлопці (5-6 клас), на щось заглядають. Підійшли - один лежить, інший його копає (правда без особливої агресії), а ті заглядають... "Ви що таке виробляєте? Ану бігом перестали! " "А він дражниться!" "Лежачих не б"ють." Відтягнула, підняла лежачого. "А скажіть, щоб він не дражнився!" Хлопці ніби нормальні, відразу послухали, пішли на контакт. Але...
Чим більше діти бачитимуть байдужість дорослих до таких вчинків, тим більше собі дозволятимуть, бо вважатимуть це нормальним. Я б теж не хотіла, щоб повз мою дитину, яку б"ють, проходили повз байдужі дорослі. Зробити зауваження строгим голосом, розігнати, пригрозити міліцією, залучити інших перехожих - це реально і не важко зробити. Звичайно, розбороняти 16-річних я не полізу, але зауваження, лементу, щоб їх розігнати нароблю...
На рахунок "помсти". Хто дасть гарантію, що Ваша дитина стане наступною жертвою не з помсти, а просто тому, що безкарним обідчикам треба буде нових жертв, і підійде саме Ваша дитина. Мені навпаки здається, що якщо діти-хулігани знають, що за жертву є кому вступитись, то вони ще подумають, чи варто це робити...
Ще одне. Необхідно, щоб була довіра до батьків. Якщо виникають якісь проблеми - треба, щоб дитина поділилася ними з батьками(вимагають гроші, їжу, наклейки...). Як на мене, таке треба не затягуючи присікати. Залучати керівника класу, інших батьків і т. д. Тому будьмо уважні до своїх дітей!