Вдома в Антона постійно є бабуся, батьки на роботах. На Антона їм жаліються дуже багато людей і з їх будинку, і з нашого. Змін на краще не помітила. Мама вже декілька днів вдома, бо у відпустці - діти як бігали без нагляду, так і бігають. Десь місяць тому бачила як Антон на велосипеді їхав по дорозі, поворот від В.Великого на Подоляни, а Таня 5 років бігла за ним слідом. Ну ненормально це для мене, казала бабусі, щоб напоумила їх, то більше не їздять. А якби не сказала і їздив по дорозі і бігла за ним 5-річна сестра, і щось сталося - я б собі не пробачила.
Мовчати в таких ситуаціях не вмію, і буду рада, якщо про якісь збитки мого сина мені розкажуть, щоб я могла вплинути і виправити, поговорити з ними. Маю живий приклад - колись в темі про збитошника писала вам про Павла... Розмовляла з його мамою, при нагоді з Павлом (і по доброму, і сварилася) - цього року Павло себе веде себе нормально, в страшних збитках помічений не був. Раз розбив бутилку на площадці, я винесла віник, совок, позамітав, викинув в смітник...
Мовчати - найлегше, але з такої дитини, яка не відчуває відповідальності за скоєне і не має покарання за погані вчинки нічого доброго не виросте... ІМХО
На рахунок дерева - лазив по молодому горіху, просили злізти - не реагував, зламав гілку - більше не лізе. Покійний сусід посадив саджанець іншого горіха собі під вікнами, обгородив. Йшов Антон, заліз в клумбу, зламав його до половини, бо йому треба було палки.
Вчора ми з сусідками заборонили йому гуляти в нашому дворі. Зранку не було. Розумію, що ситуація трохи дурна, але треба щось робити... Якщо хочемо змінити світ на краще.