Lesya » 14 травня 2012, 22:53
1. Страхи є у всіх психічно здорових людей. У батьків їх повно, напевно. Я боюся, що не зумію виховати Людину в нашому суспільстві, не зможу закласти моральних цінностей, віри, сімейних цінностей.
2.не пробачають несправедливості, обману. І не важливо який вік. Мої дитячі спогади є чіткими з 2 років. Ніколи не можна карати чи сварити одну дитину, якщо шкоду зробила інша, мати улюблену дитину, а інша (інші) як щось малопотрібне, обіцянки завжди треба виконувати.
3. Виховання починається тоді, коли починається спілкування з дитям, навіть якщо воно ще не народилося і триває до підліткового віку включно.На протязі цього часу дитина пізнає світ, вивчає правила , що можна а що ні, добре і погано, знаходить себе.
4.Вони просто не хочуть міняти свій спосіб життя, не готові йти на самопожертву, бояться відповідальності... Готовими ніхто не буває. Батьками просто стають, бо цього не можна навчитися на комусь, на книжках чи курсах, це треба пережити, прийняти і полюбити
5.Генами закладається все, але не точно. Господь дав нам право вибору, тоому стверджувати що все відомо наперед не можна. З кожним нашим рішенням майбутнє міняється. Те саме і з генами. Можна не виявити якийсь закладений талант і втратити його, а можна якусь погану рису (алкоголізм, насилля) викорінити живучи у вірі. Ми не здатні лише вплинути на фізичні ознаки, такі як розмір ноги, колір очей...