Про чорнобиль спогадів немаю, бо коли це сталось мої батьки ще навіть знайомі не були. Знаю лише з розповідей мами і бабусі. То вони розповідали, що їм спочатку ніхто не сказав, що трапилось, що робити, як захиститись. Бабця розказувала, що їх заставляли іти на суботники під тим радіаційним сонцем :(
Чи усвідомила весь жах цієї катастрофи? Напевно всетаки ні, бо щоб усвідомити це, треба все це пережити. Дуже шкода тих людей які там загинули, дуже шкода тих людей які були вимушені залишити поспіхом власні домівки незнаючи що більше туди не повернуця
Ще як навчалась у школі і готувала доповідь на одну з річниць чорнобиля, класна керівничка дала мені подивитись декільки документальних фільмів про чорнобиль, то над одним я просто ридала.
Зараз ми можемо сказати лиш одне. Низький уклін усім тим хто відважно допомагав ліквідовувати наслідки цієї катастрофи! Низький уклін їм за самопожертву у цій нелегкій справі! Світла память всім кого вже немає з нами! Якби не вони, наслідки могли бути у сотні разів гіршими.