Хочу виговоритися....

[Alisa]

Я знаю пару, які спочатку втомилися від стосунків, фиркали одне на одного, через всяку фігню розлучилися, рік були просто друзями, і знову розписалися. Причому коли розлучилися, нікому з батьків про це не повідомляли. Тихо розлучилися, тихо розписалися :zybu:

[Руженка]

Привіт Крапочка!!!!! А моя думка, що потрібно почекати і пережити...... Порада звичайно не нова, але.... Зараз в тобі емоції бурлять ...... І те що сталося у вашій сімї, сталося точно не через хороші стосунки, значить, щось тебе зламало....... Тоді ти думала, що саме такий вихід самий кращий, що більше не можеш жити з цією людиною. А зараз в думках спливають лише ХОРОШІ моменти, от і картаєш себе!!!!! Не варто!!!!!!! ЖИВИ!!!!!!!!! ЖИВИ!!!!!!!!! ЖИВИ!!!!!!!!!!!! Можливо, це випробування відкриє для тебе нову сторінку твого життя!!!!!!!!! І хто зна, може нова сторінка буде звязана з твоїм чоловіком.... Але життя покаже.... Обовязково покаже!!!!!!1 Тобі головне бути спокійною, врівноваженою. Вихід як на мене відійти від цих думок. Якщо є побути кому з малим, іди до друзів, в ресторан, відпочпивай, навіть якщо не хочеться!!!!!!! Так само як тебе заполонили погані думки, так само мають прийти і ХОРОШІ!!!!!!!!!!!!!!!

[krapk@]

Дівчатка, дякую всім за хороші і теплі слова підтримки. На жаль в моєму випадку двічі в одну річку не війдеш. Мені лиш залишається пам'ятати все те добре, що було між нами. І як пише Люба взяти себе в руки, не істерити, щоб батько не боявся приїжджати до дитини. І робити висновки, висновки, на майбутнє.

[Naya]

Чоловік захворів...
Спочатку почало горло першити і трошки заклало носа.
Просила - запшикай горло хлорофіліптом, а в носа - лаферобіон, щоб зараза не розмножувалася.
Та нєє, я здоровий - я просто холодного повітря надихався. Ну, як здоровий - то йдем гуляти. Нііі, гірше буде, підем завтра.
На другий день - соплі по коліна. Ясний пень - ніхто нікуди не йде :x :x :x :x
Нарешті соізволили лікуватися.
В куми в малої 5 років. Ми запрошені в ресторан. Йду сама з малим. :(

Замовила подарунок в представника Ранку. Ще в четвер чи середу минулого тижня. Нема ще. Обіцяли сьогодні точно зрнку. Нема. Дзвонила. Через дві години буде. Пройшло вже три :x :evil: :mad:

Тим часом прибираю й мию на кухні мікрохвильовку. Ждан лізе під руки. Прошу тата його забрати. тато немає сил. Ну курва мать....я то маю завжди ті сили мати - хвора чи ні. Й дупу помити, й нагодувати, й прибрати й себе лікувати..а він все вже....сил немає...
Ще треба приспати Ждана, вирішити з подарунком, самій марафет навести.
а мені вже нічого не хочеться. Хіба сісти й виревітися....й навіть плакати не можу...

Вчора ходили самі з Жданом гуляти. Дзвонила, происла витягнути м"ясо, щоб розморозилося. Забув.
Сьогодні зранку попросила підготувати фотік - там батарейки сіли. Забув.

В мене сил нема говорити, просити.....я кричу...сама себе лякаюся вже...

Я така лиха сьогодні.....так би когось й побила.... :mad: :mad: :mad: :mad:
Ну чоооого то все таааак....
ну що то зі мноюююю????? :gore: :gore: :gore: :gore:

[kamisia]

З тобою всьоьнормально, в тебе нормальна здорова реакція на Вовкин пофігізм..... сама б так реагувала, ше й на нього бпоорала.... батарейки до фотіка можу дати....

[Перлинка]

Ну по перше чоловіки завжди гірше переносять біль та болячки.Не знаю чи їх більше болить,чи мають меньше сил з тим справлятись,чи їм просто хочеться побалдіти як в дитинстві.
У нас застуда,якщо без температури,в принципі не рахується,робимо все як завжди.Але в чоловіка часті мігрені,тоді я його взагалі не чіпаю,так ніби його взагалі в хаті нема.
Хоч ,якщо чесно мене це також дратує,бо не хоче лікуватись,піти на огляд долікаря.Не можу ні вмовити ні затягнути.
Каже ,що вони йому нічим не допоможуть,що то такий організм і в нього це з дитинства.Отак десь раз в 1-2 тижні має це пережити.Я вже прошу ну не заради себе,заради нас ,дітей лікуватись :ugeek: :ugeek: :ugeek:
Якось також ,було в подруги весілля,так готувалась до нього ,чекала,а він якраз в цей день захворів-пішла одна.Так було обідно,ну те що захворів зрозуміло не його вина,вина в тім ,що не хоче лікуватись,так ніби йому то подобається...

[Natalinda]

ОЙ, Лесю, то може яка полоса чорна просто, тре перечекати і все мине. В мене чоловік щодо здоровя такий же :ugeek: І щодо витягнути мнясо, чи ше шось там - теж :ugeek: ТО як настрій маю і псувати собі не хочу - то пару раз дзвонюі шось нагадую і питаю чи зробив, а як настрою нема і хочу комусь попсути - то йому псую своїм капанням і бурканням. Реально бачу що нармальний і жартівливий тон доходить швидше і з меншими нервовими затратами, але що робити коли нема сили чи то бажання бути мудрішою :head:
Вобшем згадай як казав мудрий цар Соломон "І ЦЕ МИНЕ"

[Nymydora]

Я ото постійно згадую, як в "Розвіяних вітром" була фраза, що коли чоловік зажене скалку під ніготь, то реве, як бугай, а жінка, коли родить, має тихенько кричати, щоб чоловіка не потурбувати.
З тими їхніми "ооо, я не маю сили" уже теж ніяких сил нема. Читаю Наю, а бачу своє... Ну чого жінка, слабке створіння, має постійно ті холєрні сили мати до всього, а дехто навіть встати з дивана зайвий раз сииилииии немааааає. :evil: :evil: :evil:

[Olenka]

Дівчата, по темі:

С лицом измученным и серым,
на белой смятой простыне,
как жертва бешеной холеры,
лежит коленками к стене.
Протяжно стонет, как при родах,
трясётся градусник в руках.
Вся скорбь еврейского народа
застыла в суженных зрачках.
По волевому подбородку
струится пенная слюна.
Он шепчет жалобно и робко:
«Как ты с детьми теперь одна??..»
В квартире стихли разговоры,
ночник горит едва-едва.
Темно. Опущены все шторы.
У мужа… тридцать семь и два…

[mala-karta]

:zybu:

і у нас так само
37.2 - то всьо, нема сил, лежить притихши.

На зато як 39.2 - то ще й на роботу збирається, бо треба дорізати одну штучку...
Работнік