Хочу виговоритися....

[Naya]

Мовчанка порівняно з криком краща тактика, але не хороша.
Ти не телепат, треба тобі якось це йому пояснити.
І щоб стосунки в сім"ї були хороші - потрібен компроміс, щоб був компроміс - треба домовлятися, щоб домовлятися - треба говорити.

Щодо цього

Сьогодні мені накипіло за весь тиждень, що в нас гості, бо сильно втомилась. Почала йому жалітись, а він мені нагрубив, слово за слово- і знов "ти мені надоїла, не хочу з тобою спілкуватись, розлучимось, подивимось за пару років, хто як буде жити". Дівчата, я в ауті... :extesi: Цього разу я дійсно трохи переборщила, бо сильно обідно було, що він може собі дозволити нагрубити мені ще і при гостях. Але знов сидить надутий, я знов вибачаюсь, він мене ігнорує (часом ігнор може тривати кілька днів), а я так його люблю і тааак мені шкода за той свій крик і так боюсь його втратити, що місця собі не знаходжу. А він це знає і вміло користується. І як далі жити?

Не розумію, як таке можна казати - ти мені надоїла?
Олесю, знаю тебе лиш по форумі. Ти далеко не дурна жінка, якби що, раду собі 100% дала б.
Тому тобі не варто куплятися на такі його слова - розлучимося і подивимося. Те що ти його любиш аж ніяк не дає йому права маніпулювати тобою.
Огорош його відповіддю: Давай, якшо ти справді цього дуже-дуже хочеш, то я не буду заперечувати. Я тебе люблю, а тому не хочу щоб ти був зі мною нещасливим. Вибач, що я не така (перерахуй всі негативні сторони які він в жінках не любить і яких в тебе нема), я вмію лише (перерахуй всі свої позитивні сторони) :) І так лагідно-спокійно...ще сльозу пусти...
Поламай комедію :zybu:
І хай йому буде соромно...
і ще..боятися втратити тебе має він, а не ти його ;-)

[Apolloniya]

Naya, дівчаточка, дякую! Повернули трохи мене до життя, бо я зациклилась. :stupid:
Вдома знов купа гостей, він зі мною не говорить, просьби мої ігнорує, не помогає нічого... Але я вже не реву і не парюсь! :zybu: На все Божа воля, якось розрулиться. ;-)

[Руженка]

Обовязково розрулиться!!!!!!!!!!!!!! :) Я тебе теж розумію, в мого чоловіка схожа тактика!!! Спочатку я чуть зглузду не зїхала, бо я таки дуже імпульсивна, (холерик на 65% точно). Мені легше, коли я трохи "викричуся", але то не з моїм чоловіком! Змінитися мені важко, але вже трохи призвичаїлася. Звичайно, намагаюсь кричати і сваритись менше, але ж всеодно буває!!!!!!!!!!!! Зрозуміла, що те що я кричу, то до нього всеодно не доходить, а от коли кричу рідше(чи краще сказати набагато рідше), то таки чує мене. Може не так як я хочу, щоб почув, але всеодно результат хоч якийсь!!!!!! А ще навчилась поводитись як він.
Вже не вибачаюсь за все, бо відверто дістало, що завжди я не права!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Якщо посварились, просто приходжу приношу чай і починаю говорити на нейтральну тему(або на тему, яка йому цікава) спочатку бурчить, не проявляє ніякої уваги, може сказати, що зайнятий(ну тоді я не навязуюсь і йду). а взагальному поводжусь ніби нічого не сталось, і він попускається. (ласковим і пушистим він не робиться, але.........!!!!!!!!!!!!! точку з місця зсунили!!!!!!!!!!!!!! до цієї теми через яку була сварка не повертаюсь, бо результату всеодно не буде, хіба скандал продовжиться.
Так, що Аполонія Терпіння Тобі!!!!!!!!!!! Тримайся!!!!!!!! Хитруй і будь щасливою!!!!!!!!! :zybu:

[mari]

Не розумію, як таке можна казати - ти мені надоїла?

Це дійсно важко зрозуміти, але люди говорять те,що думають в ту хвилину на рівні емоцій. Через пару хвилин а тим більше завтра він вже забуде що таке говорив. Не хвилюйся,Аполонія, я розумію що ця порада зараз тобі видається недоречною, але поговори з ним про це через 1-2 дні. На Новий рік він вже буде думати по-іншому. Мова емоцій така.

[Anyri]

Аполонія, Руженка, читаю про ваших чоловіків і бачу точний портрет свого :zybu:
Як тільки йому щось не подобається - дється і мовчить. Ще добре коли знаю, на що образився - тоді вже дію по ситуації. Але буває й таке, що він ні з того ні з сього замикається в собі і мовчить і я ніяк не можу допитатись на що образився. Недавно ледь не розійшлись, бо "якщо ти не розумієш що не так зробила то про що взагалі з тобою говорити" :ugeek: :ugeek: :ugeek:
Аж через тиждень я допиталась про причину такої образи. Виявилось - він і так комплексує, що живе в моїй квартирі (це мій висновок), а я ще й сказала щоб повикидав всяку фігню з полички. Дійшло до того що або йдем на квартиру, або розходимся. Потім я ще пару тижнів потрохи "доносила" до нього що ми сім"я, що не є "моє" і "твоє", а є "наше", що ми рано чи пізно збудуємо свій спільний будинок і тому подібне.
Заспокоївся.
А через пару днів:
- Давай купим дитині багаторазові підгузники
- Нашій дитині то не треба, я купляю памперси, буде ходити в памперсах
- Але ж є такі переваги ... ... ... ... (15 хвилин реклами багаторазових підгузів)
Мовчання
- То шо, купим?
- Нашій дитині то не треба, я купляю памперси, буде ходити в памперсах
Далі мовчки відвернувся і до ранку зі мною не говорив. А зранку точно як Руженка написала:

Якщо посварились, просто приходжу приношу чай і починаю говорити на нейтральну тему(або на тему, яка йому цікава) спочатку бурчить, не проявляє ніякої уваги, може сказати, що зайнятий(ну тоді я не навязуюсь і йду). а взагальному поводжусь ніби нічого не сталось, і він попускається. (ласковим і пушистим він не робиться, але.........!!!!!!!!!!!!! точку з місця зсунили!!!!!!!!!!!!!! до цієї теми через яку була сварка не повертаюсь, бо результату всеодно не буде, хіба скандал продовжиться. :

Бачу, доведеться не обговорювати, а самій робити як я вважаю краще. Але боюсь тепер що роз"єднає нас ця самодостатність :(

[Apolloniya]

Не розумію, як таке можна казати - ти мені надоїла?

Це дійсно важко зрозуміти, але люди говорять те,що думають в ту хвилину на рівні емоцій. Мова емоцій така.

Mari,
Скоро буду записуватись на прийом, сподіваюсь, твій графік на 3 місяці вперед не розписаний?

[Naya]

о, а в нашій сім"ї я така. :ugeek:
Домовилися, що криків у нас не буде, то
щось не по моєму - все, я не говорю, демонстративно віддаляюся, ігнорую і т.п.
То якось на автоматі вже.
Добре шо чоловік в мене на приколі. Йому то по-барабану, що я образилася. Він в таких випадках просто з мене глузує.
З того ігнорування. Висміює :zybu: Хіба би я вже дууже довго дулася, то починає дутися він на то шо я дуюся.
Або прийде й підлизується - обніме і як собака по всьому лиці язиком(ну підлизується в прямому значенні слова).
Мене то ще більше нервує, але вкінці-кінців я тоже починаю сміятися. Або лоскоче.
Може вам чинити так як мій чоловік? :zybu:
Хоча то різні речі. Бо що чоловікові жінку в охапку скрутити і лоскотати, а шо жінці чоловіка - то трохи сили не ті :head:

[Apolloniya]

:zybu:

[Саша]

дааа

[krapk@]

не знаю, мовчати - не правильно, бо ми в себе всередину все заштовхуємо, архівуємо, воно накопичується, але колись рване. Кричати і сваритися теж не вихід, бо навіть примирення після сварки -вже не ті стосунки, що до сварки-теж накопичення. Вкінці кінців ті крики перестають давати видимий ефект-це ще перші роки вони діють. Я своєму чоловікові перший рік не один раз грозила розлученням. Якось він мені сказав, ну якщо ти хочеш то давай розлучимося, навіщо буду тебе мучити. Я тоді прозріла, більше не погрожувала. В пориві емоцій дісно може багато що бути сказано того, що б ніколи не сказали в тверезому умі, навіть запустити чимось -під руками вогонь горить. А слова глибоко ранять, їх важко забути. Якби можливо було не сваритися, не мовчати, а просто говорити про все-все. Ідеалізую?? Так, але є люди яким так вдається. І це не того що вони такими народилися, це важка клопітка праця. Ми з чоловіком прожили разом 9 років, розлучили нас за 5 хвилин. Тепер думаю собі-нащо було стільки компасірувати мозги йому і собі, стільки пережити разом, перетерпіти, щоб за 5 хвилин зробити так ніби нічого не було. Люди, давайте берегти те що маємо, пока маємо, а не коли втратимо. Уявіть на хвилю в пориві сварки, що ви більше ніколи не зможете поговорити по-людськи, зустіритися. не те що жити поряд з рідною людиною (якщо дійсно є любов). Тоді і зробите свій вибір мовчати чи кричати, чи крще поцілувати пристарсно і не втратити якусь частинку, яка в майбутньому може призвести до краху. Ніхто не задумується, що може бути кінець, що сварка це щось серйозне. А рано чи пізно вам чи вашій половинці це може так надоїсти, що розламаєте все неглядя, як це зробила я. Вчіться краще не чужих помилках.
Як співає Софія Ротару: Расстаются по причине, остаются по ЛЮБВИ!!

З наступаючим новим роком!!!!!!!!