Родинний форум "Сімейка"

Nymydora написав:А от мені здається, що неможливо повністю забути людину, яку колись любилося. Навіть якщо щасливий з новим партнером, той колишній і далі займає якусь частинку серця.

Так что тогда, сочетаться браком только с первой любовью?.. "Приплыли."

нє, ну ви не максималізуйте ))) рідко хто одружується з першим коханням. Я мала на увазі те і тільки те, що велике кохання (перше, друге чи десяте) неможливо викинути з голови цілком в повністю, навіть якщо воно закінчилося. Але це не заважає новим стосункам, якщо, звичайно, на ньому не зациклюватися.

Shalimar написав:Но вкорне не согласна, что однажды (ну или н-ное кол-во раз) обжёгшись, человек теряет способность любить. Может, и встречаются такие индивидуумы, но не повально. Бывший возлюбленный человек остаётся в прошлом, все чувства проходят, страница перевернута, и крылья вырастают вновь.

Ні, ну, може то я загнула :beauty: - здатність любити, на щастя, не втрачається, але однозначно попередні стосунки накладають дуже сильний відбиток на особу. Все одно, щось ламається, вже важче довіритись коханому, можуть виникнути безпідставні підозри, треба тривалий час, щоб відновитись. Може лишитись в серці біль і образа, яка може переноситись на наступного партнера. Тяжче дарувати іншому любов, та любов може бути не такою "повноцінною" і безхмарною...

Не обов"язково одружуватись з першим коханням, але якщо утриматись від сексуальних стосунків (і життя в ГШ) до шлюбу, це значно спростить налагодження стосунків з тим(тою) єдиним(ою). Я до кінця не можу пояснити як це працює, але це говорю з власного досвіду. Можливо, в когось він інший.

Nymydora написав:

Shalimar написав:Бывший возлюбленный человек остаётся в прошлом, все чувства проходят, страница перевернута, и крылья вырастают вновь.

А от мені здається, що неможливо повністю забути людину, яку колись любилося. Навіть якщо щасливий з новим партнером, той колишній і далі займає якусь частинку серця.

Ну...я б так не сказала.
По крайній мірі, з мого досвіду, такого немає.

Olenka написав:Ні, ну, може то я загнула :beauty: - здатність любити, на щастя, не втрачається, але однозначно попередні стосунки накладають дуже сильний відбиток на особу. Все одно, щось ламається, вже важче довіритись коханому, можуть виникнути безпідставні підозри, треба тривалий час, щоб відновитись. Може лишитись в серці біль і образа, яка може переноситись на наступного партнера. Тяжче дарувати іншому любов, та любов може бути не такою "повноцінною" і безхмарною...

Оленочко, я би тут заперечила. З мого досвіду: моє вщент розбите серце від палкого кохання лікував мій теперішній чоловік. І зараз в моїй душі лиш подяка до того об"єкта кохання, що розбив мені серце, інакше я б не зустріла свою справжню взаємну любов - свого чоловіка. І зовсім не важко довіритися людині. І зовсім не важко дарувати любов, вона більш повноцінна, не безхмарна, але саме тому цінніша, вистраждана, повна!
Ну це таке - ми всі все судимо за власним досвідом, та ще мабуть, за власними характерами. Якби моє життя склалося по-іншому, то я можливо б писала щось схоже до того, що пишеш ти.

Я ніколи не переносила досвід своїх попередніх стосунків на подружнє життя.Ніколи ні з ким не ототожнювала та не порівнювала свого чоловіка,а якщо таке було то лиш у кращу сторону ,в його користь.Завжди йому довіряла на 100%
Хоча це мабуть залежить від людини її характеру,та того болю який їй завдали в попередніх стосунках.
Бо я наприклад,довго боролась з тим ,що чоловік ототожнював мене з колишньою.Що мені було дуже неприємно,бо чомусь доводилось відповідати за її вчинки.Добре що з часом він таки переконався що ми зовсім різні :yahoo:

ну ототожнювати колишне і таперішне кохання (стосунки, коханих) то різні речі. Якщо наприклад, я попеклася на зраді то "право на ліво" в наступних стосунках я буду обговорювати чуть лі не на першому побаченні. Так само з алкоголем, при розриві попередніх через п'янку я набагато швидше почну розмову про допустимі дози з наступним кандидатом.
Причитавши всьо написане мною мона подуматьи шо я стою перед таким собі конвеєром по якому йдуть мужчини. Но то не так. Ми з чоловіком обоє обпечені зрадою у попередніх стосунках. Розмову про "право на ліво" ми почали на 2-му побаченні.

kamisia
Одне діло завести розмову,вияснити відношення до проблеми та розставити всі точки над "І" ,а інше діло дуже довгий час приписувати тобі риси іншої людини .Бо він десь там побачив собі багато схожого,бо виявилось що у нас навіть пудри тієї ж фірми (не знаю як хто ,а в мого 100% була паранойя ).

wowkai написав:

мешканка написав:

kamisia написав:ВООООО на дворі 21 століття!!!!

Якщо в моїй родині сповідуються певні принципи і сповідуються серйозно-то й мої діти їх мають сповідувати.

принципи сповідуються, але треба йти в ногу з сучасністю і модернізувати їх)
а те що є зразкові сім'ї це ж добре. хороший приклад нікому не мішає. Але якщо в когось склались певні обставини і так йому краще, то нащо його критикувати :good: я про те що просто треба бути солідарними ;)

Модернізувати принципи..то щось на кшталт переробити Заповіді так як тобі буде добре і тд??? Розумію, що все тече - все змінюється...модернізується. Але є речі які залишаються незмінними, які ти сприймаєш як єдиноправильні.
На мою думку, в будь-яких " певних обставинах" головним є бажання двох людей і якщо люди не бажають жити разом до шлюбу, то жодні обставини їх до цього не змусять. Для найпростішого прикладу варто згадати наших бабусь та дідусів...в той час ГШ не мав такої популярності, але і розлучень було в кільканадцять разів менше. І у них до цього часу чудові сімї і чудові діти, які може не такі сучасні і модернові, але чудово змогли прожити без того року чи двох "притирки" в громадянському шлюбі.
Я ще не заміжня, але більше ніж впевнена, що не буду жити в громадянському шлюбі за жодних обставин.