Вы начали жить с человеком вместе еще до того, как решили, что он для Вас САМЕ ТОЙ?
Коли ми одружувались,то я якраз думала ,що саме той,а коли прожили рік і стали накопичуватись проблеми які не вирішувались,я почала думати що помилилась,поспішила ,що можливо то не моє.
Я поїхала на 1 місяць(ми раніше більш ніж на 2 дні не розлучались)до брата на південь ,він попрсив допомогти йому в деяких справах.І там через місяць розлуки,я прийняла рішення зберегти сімю ,приймати його таким як є ,і самій робити все для того аби виправити ситуацію.Просто я була зациклена на тому,що якщо стану забезпечувати сімю,заробляти більше від нього,то перестану його поважати ,тому вимагала дій від нього.Але виявилось ,що ми чудова команда,він у всьому допомагає та підтримує мене.Ну нема в нього тої жилки ,жодних амбіцій йому особисто взагалі нічого не потрібно,він вважає ,що людина має бути щаслива лише від того що має яку -неяку їжу та одяг.Я таки добилась того,щоб він змінив роботу,зараз у нього досить хороша керівна посада,попри то він багато допомагає у нашому бізнесі,у нас спільний бюджет,і мені вистачає мудрості не зловживати тим що це більшою мірою моя заслуга.
Повторюю,якби ми не були одружені,то втікла б від нього ,мабуть, після першої сварки,і шукала б собі друге щастя.
А на рахунок того чи
САМЕ ТОЙ
чи не саме зарікатись не можуть навіть найсамовпевненіші,навіть якщо зараз ,чи довгі роки все чудово в стосунках,бо ніхто не знає з якого боку можуть прийти випробування.