мешканка написав:я по власній сім"ї бачу, як важко вибудовувати стосунки, будучи молодою мамою.... от коли навчусь сама - тоді і порадити зможу комусь... а, наразі, як є так є.... Помітила тільки те, що, з появою дітей на чоловіка не залишається і крихти терплячості і просто хочеться, щоб ніхто не рухав...не те що "проявляти ніжність і турботу" :(
в нас так сталося, що мій чоловік зараз далеченько від нас. Я зразу думала, що буду скучати, переживати і т.д. А насправді, страшно визнати, мені так набагато комфортніше. Я не зриваюся лишній раз за те чи це, чи не те і не це (причина завжди знайдеться, було б бажання). Спілкуємося, ніби тоді, колись, 10 років тому як лиш починали зустрічатися. Але відчуваю, що віддаляюся віддаляюся, віддаляюся. Вже навіть була думка, заради сина, їхати туда, до нього. Але не можу себе заставити, ну не можу......