гра з вогнем написав:ото ти перша людина яка теж не помнить дєтство.
я тобі більше скажу - я й юність помню через раз :grin: . А особливо коли мені розказують якісь старі істрії тодішні коліжанки. По перше - юність пройшла не зовсім тверезо. А по друге - з того часу я на стільки змінилася і стільки мала переломних моментів в житті, шо дійсно інколи здається, шо всьо попереднє було не зі мною, а в кіно якомусь ;-)
Памятаю з дитинства лише як в перший клас ішла. До того памятаю тільки як мене грабельками сусід стукнув :grin: . Та історія до сих пір двором ходить, як легенда. Ну і ще - ігри в лікарів в кущах. І ще - дубльонку і ковзани. Тоїсть - уривками мало шо.
Потім після 1 вересня памятаю зразу якось 5 клас. Ну а далі вже чітче