найбільший родинний форум Тернопільщини

Відповісти

Re: Інтервю з happymami

12 листопада 2011, 11:23

happymami написав: Я якшо поважаю, і з людиною (навіть зі священиком) в хороших стосунках, то кажу - дай обнімлю.

хотіла б я бачити якби ти папі сказала -дай обнімлю :lol:

вони не дуже то горять обніматись з молодими жіночками ,в них же нем регулярного єтогосамого,взагалі ніякого по ідеї не має бути ,а як не як живі люди

Re: Інтервю з happymami

12 листопада 2011, 23:53

пишу тут шоб точно прочитала. кароч сьоня дарця згадала славське-рок. і шось там ганяла, кричала шо хоче, а потім так підбігає, дивиться в очі і каже... Люба (прізвище) буде :omg: :omg: :omg:
отака ти запєнатєльна - один раз в якомусь кахфе побачила і вже всьо :lol: :lol: :lol:

Re: Інтервю з happymami

13 листопада 2011, 15:50

Перлинка написав:хотіла б я бачити якби ти папі сказала -дай обнімлю

хмм. я мало знаю про теперішнього папу... але якби він був харизматом і якби десь часом ми разом на якийсь з'їзд попали і якби часом опинилися поруч - я би обнімалася))) Ну типу ми ж всі брати-сестри. Такшо ні нада ні нада. То шо я молода жіночка - знаю тіко я :grin: . всьоравно всі думають, шо я просто дєвочька :P :P :P :grin: :grin: :grin: . Такшо думаю - йому б то не було страшно
Ну але якшо він звичайний собі папа, то звичайно, шо я би не обнімалася))) Та й не обнімаюся я зі всіма під ряд. Просто коли когось сильно люблю. то мені обнятися -більшиц вияв любові ніж руи цілувати :lol:

Таранька, я в шокє... Я всьо розумію - імя можна запомнити, тіпа тьотя Люба... але вона шо, так і казала - імя і прізвище??? :omg: :omg: :omg: :shock:

Re: Інтервю з happymami

13 листопада 2011, 15:53

ага, імя і прізвище. ми їй тоді сказали - о, то кучерява тьотя люба вовк. от дитина запамєтала :lol:

Re: Інтервю з happymami

13 листопада 2011, 17:03

який найцінніший подарунок отримала?
скільки годин за добу спиш?
чому не хочеш жити в Києві?
вмієш пекти наполеон?

Re: Інтервю з happymami

19 листопада 2011, 04:52

krapk@ написав:який найцінніший подарунок отримала?

кожен подарунок є цінним, якшо я його не з'їдаю в той же день)) Тобто, якшо він не с'єдобний і не практичний, шоб не зіпсувався))) Ну, перший цінний подарунок то був срібний хрестик від тодішнього хлопця. Цінним був тим, що він на нього гроші заробляв своєю працею, а не брав у батьків. Хоча тоді він був ще школярем
Ще один цінний - від того ж таки хлопця - аудіокасета з записом його пісень під гітару на день валентина. Досі тримаю ту касету. Шкода шо оцифрувати не можна. Запис там дуже поганий, половини його слів, шо він між піснями говорить, не чути. Але вона для мене - найромантичніший подарунок. Найцінніший, як вияв любові справжньої. Бо не кожен чоловік хоче шось своїми руками роблене дарувати, легше духи купити
Ще є один - жовтий махровий халатик. Цінний виявом уваги від людини, котра мені тої уваги по ідеї, могла б не приділяти. А так вийшло, як в кіно. Зимового сніжного дня ми пішли в магазин поміряли халатик, і купили :-|
Від батьків найцінніші (життя не рахую) в матеріальному плані, котрі збереглися й донині, мабуть, були золотий кулон на якесь восьме березня, коли я ще була мабуть 16-тирічною, чи 18-річною. І нещодавно - золотий кулон з Богородицею

Re: Інтервю з happymami

19 листопада 2011, 04:57

krapk@ написав:скільки годин за добу спиш?

а то ще залежить яка доба :lol: . Буває, що як встану в 7.30, то так і до 5.00 наступного дня не лягаю. А буває, що в 21.00 я вже дрихлю аж до 8.00 :grin:
Загалом, мені достатньо бодай 5 год в добу, шоб не почуватися сонною і втомленою. Але в любому випадку я зранку кумарна і довго розморожуюся :oops:
krapk@ написав:чому не хочеш жити в Києві?

хочу дуже, якби не одне але... Пожила там. Відчула, хто я є без підтримки навтіь не друзів і не знайомих, а суто рідних стін. Там ми нікому не потрібні. Там все треба починати з нуля. На жаль собі зараз цього дозволити не можу. То тут я маю знайомих, клієнтів, повагу, певний статус. А там - ні. Тому при всьому моєму бажанні - хібашо в гості туди їздити на кілька тижнів і назад сюди ;) Тут я можу знайти роботу максимум за два тижні. Там я, без знайомств та зв'язків шукала ну не пів року, але місяці. І то знайшла лише тому, що щасливий випадок попався, та й я переїхала з Києва в передмістя, поближче до олігархів :lol:

Re: Інтервю з happymami

19 листопада 2011, 04:58

krapk@ написав:вмієш пекти наполеон?

нєа. Хоча, якби по рецепту читала, то мабуть спекла б. А шо, його так важко пекти? ;-)

Re: Інтервю з happymami

20 листопада 2011, 01:07

-З ким ти себе зараз асоціюєш?
-Візьми любий предмет зі столу або в найближчому оточенні, який подобається? Що це і чому подобається?

-А тепер той який дуже не подобається? Що це, який він і чому?

Re: Інтервю з happymami

20 листопада 2011, 01:28

mari написав:-З ким ти себе зараз асоціюєш?

якшо чесно - питання мені капєєєц яке важке)))) бо я рідко себе з кимось асоціюю. Ну бо типу зтваринкою я себе не можу асоціювати, бо ж не скачу по гілках як мавпа, не гнучка як кицька, не валяюся, як пацята)))))) А з людьми тим паче. Ну чому я маю асоціювати себе з кмось? То значить - уявляти себе в ролі тієї людини? А нашо? Ми ж всі різні. Не знаю. Може я шось неправильно розумію. А може не задумувалася про то, шо себе здалося б з кимось таки асоційнути)))))))
mari написав:-Візьми любий предмет зі столу або в найближчому оточенні, який подобається? Що це і чому подобається?

ну якшо саме зараз - то це буде новенький приємного кольору рушничок. Чому подобається? Бо нині тільки куплений, та ще й подарований мені моєю кумою, якій спочатку був подарований моєю Софійкою))))) Отака заплутана історія)))
mari написав:-А тепер той який дуже не подобається? Що це, який він і чому?

ггггггг. Ноут :grin: :grin: :grin: :grin: :grin: :grin: Він кльовий. Але лише коли вимкнений)))) Коли його екран світиться - це значить, шо я маю коло нього сидіти))) А сидіти коло нього я не хочуууу. Тому й не подобається зараз. Хоча насправді я його дуже люблю і він мій кльовий друг - мій кормилець ;)
Відповісти