Родинний форум "Сімейка"

Ліля, яка найбільш бeзбашeнна пригода у Тeбe була з чоловіком поки зустрічалися?
Що тeбe найшвидшe виводить з сeбe і чи є такe?
Що хотіла б зараз вивчити (мову, курси і т.д.)

1. Приїхала до мене знайома з Львова, ми пішли на концерт в Шинок, а тоді всі разом поверталися до мене на дружбу. Я хотіла скоротити шлях і піти через озеро. Це десь середина лютого і я на роботу так частенько ходила. Вона дуже боялася, раніше по льоді не ходила. А я так геройськи розказую як це безпечно, стаю на лід - один крок, другий і бах - я вже під водою - тільки голова стирчить. Я в стілах, довжелезній спідниці, зимовому плащі в ополонці і регочу (насмішило, що я з словом безпечно провалилася). Не памятаю, як мене мій майбутній муж витягнув, але зробив це дуже швидко. Поки долізли до готелю тернопіль то я вже на сніговика була схожа, таксист тільки один погодився везти, правда всю дорогу бурчав. Як не дивно, я навіть не захворіла, і телефон, який був в кишені теж не вмер ). Подруга переконалася що на лід краще не ходити :)
2. Мій муж коли миє посуд. Він це робить довго, може відволікатися на щось інше не вимикаючи воду, ну і навколо все залите водою
3. З перервами займаюся англійською, читаю польською. Хотіла б пересилити себе і вивчити фотошоп, і якийсь курс по СЕО. Але лінь наразі перемагає

taranjka Не було думок піти в політику?

erinaceus я кілька років працювала на різних політиків і розумію, що це точно не те, що мені б хотілося робити. Якщо справді хочеться щось змінити - потрібно вкладати багато енергії, зусиль, часу і найімовірніше зворотнього ефекту не буде. Будеш чинити опір - тебе ті, що з грошима зроблять ще гіршим. Навіть різні громадські проекти - в наших реаліях це справа тимчасової зайнятості, бо на власному ентузіазмі довго не попрацюєш

Ліля,чого в житті 6оїшся?
Про твої страхи...

Найбільше боюся за життя і здоровя дітей і близьких. Колись я могла безтурботно кататися атостопом десь по Україні, відриватися на фестивалях і при цьому бути без звязку. А зараз завжди залишається "червячок", який не дає повністю розслабитися. А після трагедії минулого року, коли через тупу безвідповідальність втрачаєш близьку людину це тільки посилилося.