Marta » 03 жовтня 2011, 00:58
Iryska я колись також була в шоці "ах як так, про мене таке придумувати, розпускати?...", потім реально зловила себе на тому, що я сама люблю часом поговорити, пошуткувати, я не зі зла, я нічого не видумую, кажу правду, так, як це бачу я, але ж інша людина, та, про кого пліткують, ніколи не думає про себе погано. Секрети, звісно, я тримаю в таємниці, як партизан, а свої взагалі нікому не розказую.
Але це дало мені розуміння того, що я така сама, і я на своїх друзів не ображаюся, якщо таке щось взнаю, що про мене говорять.
От Хеппімамі, ти кажеш, сказати, що в когось зад жирний- то не сплєтня. А та людина скаже, що то сплєтня чистої води, бо в неї зад , звичайно, не жирний! А вона навіть дуже худенька!)))
Інше діло, коли таки вигадують, та ще й таке, що дійсно волосся стає дибки. То є неприємно, але то заздрість. Тут радіти треба. Значить, в вас все ок!))) Просто ігнорувати з високо піднятою головою, хай собі заздрять, хай говорять, ви ж знаєте, що то не так. Бо "розбиратися", в принципі, нема смислу. Можна усугубити ситуацію.
Знайомій просто сказати правду, що такого не було.
Але, перед тим, згадати всі свої слова, бо часом таки пліткуєш, а сама того не помічаєш.....