Shalimar написав:Просто я, в свою очередь, не вижу, что там такого недостижимого.
И не понимаю, почему человеку, впустившему Бога в свое сердце, тяжело тем заповедям следовать.
бо крім Бога до нашого серця ше дуже хоче добратися коє хто інший)))) І боротьба за наше серце триває. навтіь коли ми з богом. Не знаю, чи погодяться зі мною люди, котрі багато чого знають про Бога, більше, ніж ми з тобою, що тому, хто з Богом, навпаки, ще важче паротистояти злу. Бо тоді диявол навпаки посилає максимально кількість випробувань і спокус, шоб людина впала. Коли людина далека від Бога. то інколи їй навпаки легше жити і спокійніше. Ну це так - спостереження і різні розмови з різними людьми. Якогось письмового підтверження цьому я не маю. Тому й не знаю, чи погодяться всі зі мною, чи ні.
Ну і природа людська така - нам солодкий той плід, який заборонений. Чи ні, Шал? Навіть коли ми з Богом, то це не завжди легко. Нє, ну якшо ми в Бозі живемо вже пів свого життя, то може воно вже стає дуже навтіь легко, я не знаю. Ну от я живу наразі ще не повний рік ближчим до Бога життям, то мені спочатку було ого як важко. зараз легше в чомусь. а в чомусь важче. Грішити всеодно легше, ніж не грішити. Ну ІМХО
Не знаю. Може тобі з твоєї точки зору здається це легким. Може я ще не надто Бога впустила в своє серце. Но мені важкувато жити за заповідями.
Стосовно терпімості і не кричимості, то я це відношу до "Люби ближнього свого... " Ну крім того, в заповідях нема сказано - не кури, не бухай, не колся))) Але чомусь вважається, шо це гріх. Бо це відноситься до тієї ж опери, шо себе треба любити, бо ми створені по подобі Божій. І якшо не любимо себе, знач не поважаємо совго Бога. То саме стосується капронок в мороз. Тобто - не бережливе ставлення до свого здоров'я. І хоч особисто я до цбого ше так сяк ставлюся, бо я багато в чому своє здоровля не бережу. Але думаю, сповідатися в такому вже можна було б, чом би й ні. А як ти вважаєш?