Притчі

[тетяночка]

Притча про сіяча
"Ось вийшов сіяч, щоб посіяти. І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, — і пташки налетіли, та їх повидзьббували. Другі ж упали на грунт кам'янистий, де не мали багато землі, — і негайно посходили, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли.
А інші попадали в терен, — і вигнався терен, і їх поглушив. Інші ж упали на добрую землю — зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втрйдцятеро.
Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!"
Вияснення притчі про сіяча
"Послухайте ж притчу про сіяча. До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою. А посіяне на кам'янистому грунті, — це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його; але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокутується. А між терен посіяне, — це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, — і воно зостається без плоду. А посіяне в добрій землі, — це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає
один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро

[тетяночка]

Притча про немилосердного боржника
"Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з
своїми рабами. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен
був десять тисяч талантів. А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати
його, і його дружину та діти, і все, що він мав, — і заплатити. Тоді раб той
упав до ніг, і вклонявся йому та благав: "Потерпи мені, — я віддам тобі все!" І
змилосердився пан над рабом тилі, — і звільнив його, і простив йому борг. А як
вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому
сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав:
Віддай, бо ти винен!" А товариш його впав у ноги йому, і благав ного, кажучи:
"Потерпи мені, — і я піддам тобі!" Та той не схотів, а пішов і всадив до
в'язниці його, — аж поки він боргу не верне. Як побачили ж товариші ного те, що
сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.
То ще пан його кличе його, та й говорить до нього: "Рабе лукавий, — я простив
був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. Чи й тобі не належало змилуватись
над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?" І прогнівався пан
його, — і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу. Так само й
Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові
з серця свого їхніх прогріхів".

[тетяночка]

Притча про блудною сина
Він оповів: "У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав
батькові: "Дай мені, батьку, належну частину маєтку!" І той поділив поміж ними
маєток. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого
краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як він усе прожив,
настав голод великий у тім краї, — і він став бідувати. І пішов він тоді і
пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти
свиней. І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та
ніхто не давав їх йому. Тоді він спам'ятався й сказав: "Скільки в батька мого
наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Устану, і піду я до
батька свого, та й скажу йому: "Прогрішився я, отче, против неба та супроти
тебе... Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як однбго з своїх
наймитів" ... І, вставши, пішов він до батька свогб. А коли він далеко ще був,
його батько вгледів його,
— і перепбвнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати
його! І озвався до нього той син: "Прогрішився я, отче, против неба та супроти
тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм" ... А батько рабам своїм каже:
"Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку
йому, а сандалі на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть, — будемо їсти
й радіти, бо цей син мій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!" І
почали веселитись вони. "А син старший його був на полі. І коли він ішов й
наближався до дому, почув музики та танці. І покликав однбго зо слуг, та й
спитав: "Що це таке?" А той каже йому: "То вернувся твій брат, і твій батько
звелів заколоти теля відгодоване, — бож здоровим його він прийняв". І
розгнівався той, — і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити
його. А той відповів і до батька сказав: "Ото, стільки років служу я тобі, і
ніколи наказу твого не порушив, — ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із
приятелями своїми потішився я ... Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій
маєток із блудницями, — ти для нього звелів заколоти теля відгодоване" ... І
сказав він йому: "Ти завжди зо мною, дитино, і все моє — то твоє! Веселитись та
тішитись треба було, бо цей
брат твій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!"

[тетяночка]

Чому у притчах говориш?
"І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них? А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано. Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють. І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите... Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив! Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують. Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули."
(Матвія 13:10-17)

[тетяночка]

Притча про прощення один одному
"Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів. А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити. Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все! І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг. А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен! А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі! Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне. Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було. Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався? І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу. Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів."
(Матвія 18:23-35)

[тетяночка]

Притча про життя
"Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся. Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу. Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті! Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного? Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся? Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них! І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться. Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно. Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!"
(Луки 12:22-31)

[тетяночка]

Сперечалися сонце і вітер про те, хто сильніший.
- «Я доведу, що я сильніший» - вигукнув вітер - «Ось бачиш людину в плащі? Б'юся об заклад, що мені швидше вдасться змусити його зняти плащ, ніж тобі.
Сонце зайшло за хмару, а вітер почав дути так, поки не перетворився на ураган.
Але чим сильніше дув вітер, тим щільніше старий заорював на собі свій плащ. Нарешті стих вітер, а потім і зовсім припинився. Тоді сонце виглянуло з-за хмари і добродушно посміхнулося старому. Незабаром він став витирати піт з чола і зняв плащ. Тут сонце і сказало вітрі, що доброта і дружелюбність завжди пересилять лють і примус.

[тетяночка]

Перший Місяць
Мама, я всього ще двадцять сантиметрів на зріст,
але в мене всі органи на місці. Я люблю твій голос. Кожного разу, коли чую його,
махаю ніжками і ручками. Биття твого серця - моя улюблена колискова.

Другий місяць
Мама, сьогодні я навчилася смоктати великий палець.
Якби ти мене бачила, ти могла б вже назвати немовлям.
Але я ще не настільки велика, щоб обійтися без свого будиночка. Тут так тепло і затишно.

Місяць Третій
Мама, вгадай, хто я! Я - Дівчинка! Сподіваюся, ти цьому рада.
Я хочу, щоб ти завжди була щаслива. Мені не подобається, коли ти плачеш,
ти здаєшся такою сумною. Я теж через це сумую і плачу разом з тобою, хоч ти мене і не чуєш.

Четвертий місяць
Мама, у мене почали рости волосся. Вони досить короткі і тонкі,
але вони ще виростуть. Я багато рухаюся. Я вже вмію крутити головою,
ворушити пальчиками і тягнути свої ніжки і ручки. У мене добре виходить.

П'ятий місяць
Ти знову ходила до лікаря. Мамо, він тебе обманює, коли говорить, що я не дитина.
Я дитина, твоя дитина. Я думаю і відчуваю. Мама, що таке аборт?

Шостий місяць
Я знову чую голос цього лікаря. Він мені не подобається, він здається холодним
і безсердечним. Щось вторгається в мій будиночок. Лікар назвав це голкою.
Мама, що це таке? Як пече! Скажи йому, щоб перестав!
Я не можу сховатися від цього! Мама! Допоможи ж мені!

Сьомий місяць
Мама, я в порядку. Я на небесах. Бог розповів мені про аборт. Чому ти відмовилася від мене, мамо?

Кожен аборт - ще одне зупинене серце.
Ще одна пара очей, які ніколи не зможуть бачити.
Ще одна пара рук, які ніколи не зможуть чіпати.
Ще одна пара ніг, які ніколи не зможуть бігати.
Ще один рот, який ніколи нічого не скаже.

[олеся]

Це не притча, але варто прочитати... Знайшла вконтакті...
15 літня дівчинка тримає в руках однорічну дитину і люди називають її хвойдою , але ніхто навіть і не здогадується, що вона була згвалтована в 13.
Побачивши на вулиці чоловіка зі шрамами на обличчі , люди називають його виродком, не підозрюючи про те, що він прийшов до цього після серйозного пошкодження обличчя , служачи своїй Батьківщині і рятуючи життя мільйонів людей .
Літній чоловік з 25-річним сином
увійшли до вагону потягу і зайняли свої місця . Молода людина сіла біля вікна.
Як тільки потяг рушив, він
висунув руку у вікно , щоб відчути потік повітря і раптом захоплено закричав:
- Тату, бачиш, усі дерева йдуть назад!
Літній чоловік посміхнувся у відповідь .Поряд з молодою людиною сиділа подружня пара .
Вони були трохи розгублені тим , що 25 літній чоловік поводиться, як маленька дитина.
Несподівано молода людина знову закричала в захваті :
-" Тату, бачиш, озеро і тварини. Хмари їдуть разом з поїздом"!
Пара збентежено спостерігала за дивною поведінкою молодої людини , в якій його батько , здавалося, не знаходив нічого дивного.
Пішов дощ, і краплі дощу торкнулися руки молодої людини . Він знову переповнився радістю і закрив очі. А потім закричав:
- Тату, йде дощ, вода чіпає мене!
Бачиш, тату?
Бажаючи хоч чимось допомогти, пара, що сидить поруч, запитала літнього чоловіка:
- Чому Ви не відведете сина в яку-небудь клініку на консультацію?
Літній чоловік відповів:
- Ми тільки що з клініки. Сьогодні мій син перший раз в житті набув зору.
Неможливо судити про справи і вчинки інших людей , не маючи при цьому усієї повноти
знань .
Усю повноту знань має
тільки Бог. Тому -" Не судіть, та не судимі будете"!
Припиніть стереотипізувати і
думайте , перш ніж говорити щось про інших .

[nadusha]

Прокинувшись зранку жінка дуже не хотіла вставати. Настрій був поганий і вона почала роздумувати про свої проблеми - Як мені все набридло. Знову одне і теж, готувати, прибирати, збирати дітей до школи, бігти на роботу і купа інших турбот. Ой, ще тут болить, і там болить. Настрій поганий і нічого не хочеться робити.
Вона встала з ліжка , глянула на себе в дзеркало, з жахом стала перераховувати нові зморшки, вивчати змарніле обличчя і тьмяне волосся. - Як я постаріла, на мене страшно дивитися, діти поводяться жахливо, .... чоловік - певне не любить , не сильно дбає і не дуже допомагає, ... грошей мало , ... життя нудне і не цікаве.
А за її спиною стояли два ангели. Один з них - її особистий Ангел. Він завжди її супроводжував, тільки вона про це не знала. А другий - молоденький - прибув на Землю недавно. Зараз він перебував на стажуванні в цього досвідченого Ангела. Тяжко зітхаючи, Ангел-Хоронитель жінки записує в блокнотик всі її думки. Видно було, як вони йому не подобалися, але Він ретельно виконував свою справу. - Слухай, про що вона думає? Хіба вона хоче старіти, мати поганих дітей, поганого чоловіка, погане здоров'я, погану роботу і не цікаве життя? - Запитав молодий Ангел у .особистого Ангела. - Сам не знаю, навіщо вона про це весь час думає ... Але замовлення - є Замовленням!
І ми повинні його свято виконувати! А що записує Ваш Ангел-Хоронитель? Один з помічником гарного початку дня повинна бути щира молитва. А дивлячись у дзеркало можна сказати собі добрі , люблячі і мотивуючі слова.
Важливо пам'ятати, що ми можемо змінювати свої думки. Це не завжди буває легко і швидко - але можна поступово виробити в собі звичку мислити позитивно. Ваші думки і мислення мають бути світлими і чистими і як важко не було б на душі попросіть у Господа допомоги короткою молитвою на протязі дня . Ваш Ангел Хоронитель донесе Ваші прохання до Небесного Отця.І вже на протязі всього дня навіть на важкі події Ви будете дивитись Божими очима і будете щасливі.
Господь любить усіх своїх дітей. Бог невидимий ,але Він завжди є біля кожного із нас.Добрий Бог хоче ,щоб ми також були добрими.Ісус Христос сказав нам ;"Пам"ятай ,що Господь Бог завжди бачить тебе і радіє коли чиниш добро." Великий священник від Бога ієромонах отець Йосафат Савран повчає;"
Про ,що думаємо ,те і притягуємо". (НАРОДНА ПРИТЧА)