Не подумайте, що я чіпляюся. Нікого не хочу образити. Але мені дійсно дуже цікаво, а що такого в тому, щоб побачити ту ікону? Помагає від всіх бід? Біля неї молитви богу краще чути? Якщо вже брати по теорії християнства, то бог всюдисущий, і його не можу бути більше в одному мімці, ніж в іншому. Але наявність святих місць, святих речей, мені здається, суперечить цьому принципу всюдисущності.
Я так запам'ятала один випадок, коли ходили паску святити, і людей все більше надходило, і тим, що в колі, весь час доводилось посуватись, аж доки деяким не довелося вийти за межі прицерковного подвір'я. Ну і ясно, що багатьом це вже не подобалось, і хтось там почав невдоволено буркати, що вже нема місця, ми вже за межі церкви виходимо. А священник підійшов і так спокійно каже: Люди, ви що думаєте, що бог в цьому місці є, а тут за метр вже його немає? І людям якось полєгшало
Я хоч людина невіруюча, але для себе віруючих поділяю на адекватних та не дуже. То такий підхід, як у того священника, видався мені адекватним. А приїжджати з села в 4 ранку всією родиною з дітьми, щоб попасти до ікони, вважаю неадекватним. Ваша думка? Чого туди ходили чи збираєтесь піти?