Dolorosa написав:ще не бачила щирого живого атеїста ))))
Ми з чоловіком вважаємо себе атеїстами. Що робить нас атеїстами?
1. Ми не віримо у причетність якихось вищих сил до створення нашого світу, а тим більше до створення людини. Ми вважаємо людину продуктом еволюції, і аж ніяк не "вінцем чийогось творіння". Людина, як і будь-який інший біологічний вид продовжує еволюціонувати й далі.
2. Ми не віримо у справжність священних писань жодної релігії. Вважаємо, що вони створені виключно людьми, і часто не без корисливих мотивів. А всі пророки або не існували взагалі або на основі реальних людей їм подоплітали різних чудасій.
3. Ми не віримо в силу думок, яка би поширювалась на третіх осіб. Тобто молитва чи медитація в деяких випадках може виконувати функцію психологічної афірмації, що додає віри у себе та свої сили, але молитись за здоров"я іншої людини чи мир в країні не має абсолютно ніякого сенсу.
4. Відповідно ми не віримо у чудеса будь-якого роду, священні місця, святих людей, святу воду і т.д. Немає нічого святого, як би це страшно не звучало
Така точка зору у нас сформувалась та продовжує формуватись на основі того, що ми читаємо, слухаємо, наукових фактів, досліджень, результатів різноманітних експериментів і т.д., а не тому, що нам так віриться чи в серці відчувається або просто хочеться, щоб так було. Ось і все, напевно, чим ми відрізняємось від тих, хто називає себе християнами. Ми живемо так само, як і інші, користуємось тими ж моральними принципами, що й більшість людей, але не тому, що так написано в Біблії чи так вчив Ісус Христос, а тому, що вважаємо, що це добре або правильно. Але ми не ходимо до церкви, не молимося, і дитину свою до того не привчаємо. Ми можемо піти в церкву на Пасху за компанію з нашими батьками-християнами, але можемо і не піти, якщо падає дощ або дитина кашляє.
Отака моя точка зору. І виходячи з вищесказаного, я не можу дозволити, щоб моїй дитині повідали різні байки і казали, що це правда. Це те саме, що би розказували міфи Древньої Греції та казали, що це правда. І більше того, я маю повне право вберегти свою дитину від цього. Якби я жила в середньовіччі, то так, мені би доводилось маскуватись під більшість, щоб якось вижити, але я живу в сучасній цивілізованій країні (хочу на це сподіватись) і маю повне право не вірити у древні міфи та легенди. А хто в них вірить, хай собі вдома читає з дітьми Біблію, водить їх до церкви та недільної школи, я не маю нічого проти таких християн, але я проти того, коли релігія намагається пролізти у моє життя.