krasunja » 12 березня 2011, 11:28
Цю дату гарненько пам’ятаю 15.12.2010 - в мене не повних 17 тижнів, десь 16тижнів і 5 днів. Приблизно в 3 ночі прокидаюсь від того що хочу їсти і в туалет. Встала зробила свої справи - лягла, я спати не хочеться. Кручусь, верчусь по ліжку, сама себе прошу: "Спи, завтра на роботу!!!" А сон аж ніяк до мене не хотів приходити. Лягла на плечі, руки на живіт, хоча який там в мене ще живіт, токсикоз вимучив,схудла проте горбик в низу живота вже не влазив долоні і от я десь коло 4 ночі обхопила його двома долонями і гріла - думаю хто там в мене живе, чи добре йому там... І тут!!! Мешканець того гніздечка дав про себе чути - я зразу зрозуміла, що це ВОНО!! Це відчуття було ні нащо не схоже!!! Це і не метелик і не рибка - це просто дитинка!!! Вже з того часу пройшло практично три місяці доця вже добряче дає про себе значи, інколи більше, інколи менше. А мені як тій "бабині дівці" нічим не вгодиш, коли багато крутиться переживаю - може їй щось не добре, може щось не так - чого ж вона так вередує, і коли малу чую рухів - теж думу гадаю, чого притихла, чого сумує?!? Але це все лише думки,які я відганяю - бо точно знаю, скоро стану мамою, самої гарної, самої розумної, самої щасливої дівчинки на світі!!! : )