happymami написав:Ну, наприклад, вона мріє перший місяць вигулювати дитятко на балконі, шоб не тягати коляску (ліфт не працює). Як на мене - прогулянки більше мамі потрібні навіть, ніж дитині, в післяпологовому періоді.
Крім того, планує одразу стати стрункою...
Та як сказать, часто хочеться подрихнути або фільм глянути, а коли його глянути? звісно коли дитина на баконі спить ;-)
Мені в тому плані проще було, виставила каляску за двері і малий ціле літо на подвірї спить, а я собі в хаті щось роблю, або не роблю :grin: благо, чоловік камери повстановлював, щоб я могла дивитись чи часом хтось не підходить до калясочки.
Тепер про плани, які не справдились.-Планувала дати в садок в 2 роки і бігом на роботу,
малий ще досі вдома зі мною;-годувати десь півроку, максимум до року дотягнути, з подивом споглядала на куму, яка годувала майже до 2-ох,
догодувались до 3,5, кажись тут на форумі нас тільки Гра випереджає по довготривалості :roses:
-гуляти з каляскою до опупенія (
тобто кожен день собі уявляла отакі виїзди-прогулянки в парк ще кудись),
в результаті вибиралась з дому раз-два в тиждень і то як дуже треба було, бо і так малий спав надворі, а мені було шкода часу коли він спить тратити на безцільні прогулянки, і як до свекрухи приходила одна пані, то постійно дивувалась чого ж я не їду на бульвар Галицького, там же стільки мамів сидить і лялякає... ну зрозуміло чому, бо вони з багатоповерхівок, куди ж діватись, мусять на лавочках сидіти-домовлялись з чоловіком настроювати малого, що як тре якусь прививку робити, то йти сміло, не дурити що не болітиме але і не лякати, ну типу "правильно" настроювати
в результаті написала відмову від прививокПро плани, які збулися. Доглядала дитину сама, помочі з боку бабусів не було і я не хотіла. Вумних порад від "досвідчених" цьоць не слухала, все сама вичитувала і думала-приймала рішення. Щось більше особо планів і не пам'ятаю... Купували все по мірі необхідності, навіть ліжечко і ванночку по моєму на другий чи третій день після виписки.
Сюрпризи.З подивом виявила, що вільного часу виявилось більше ніж уявляла, більше того, я навіть висипалась :grin:, що для мене теж було дивно слухаючи розповіді на тему.
Чоловік проявив себе афігітельним :гуд: батьком, без пребільшення. Починаючи з партнерських пологів, помочі в купанні і т.д., навіть запісяні колготки зразу руками прав, а я в корзину для прання кидала. І тепер вони кращі друзі-товариші, вообще, що там казати :men: (
[я коли зла на нього буваю, думаю, от розведусь, знайду кращого, а фіга два, кращого батька для малого не знайду)
Ну і P.S. На той час чула про слінги, але не знала де брати і як користуватись, після одноразової невдалої спроби в Пелікані запхати малого в слінг лишилась того ровера... а зря, була б вільніша в пересуванні, ну то таке...
думаю, що невдовзі замість каляски купуватиму слінг :grin:
тим більше стара покоцана каляска для спання надворі є