«Спасай взятых на смерть, и неужели откажешься от обреченных на убиение? Скажешь ли: "вот, мы не знали этого"? А Испытующий сердца разве не знает? Наблюдающий над душею твоею знает это, и воздаст человеку по делам его». (Притч.24:11-12)
Якщо говорити між нами,То все починається з мами.І казочка перша у світі,І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки. І сяюче диво - ялинка.Від мами - і літери,Й слово,І зроблена разом обнова.Якщо говорити між нами,То все починається з мами.
а я найбільше скучаю за тим, як воно там товклося. ОТо полягаємо ми з чоловіком ввечері, я пузо наставлю і дивимося кіно - як мале перекочуєтсья з боку на бік і копаєтсья. Оте копання, то так приємно ))) Але щось ще не готова, мабуть, до наступного.
а я страшенно люблю стан вагітності. От просто люблю. Навіть не за підвищену увагу чи щось таке, а за відчуття маленького сонечка в животику, комочка радості. І це і при токсикозі до 12 тижнів, і лежанні по лікарнях трохи і т.і. І взагалі як бачу вагітну, то просто переповнює щастя :) Незнаю, якесь от таке, навіть пояснити толком не можу. Тому в мене однозначно...скучаю :)
Я дуже сумую за вагітністтю, мені цього стану так не вистачає. Коли була вагітною (особливо останні два місяці), то вже так тяжко було і так бажала скоріше народити.
я дико скучаю за пузіком! так класно було весь час відчувати своє сонечко, і ні на секунду з ним не розлучатися :). здається, що отак би все життя і проходила вагітною. хочу ще... але от чи наважуся...
ні, однозначно ні. Так, я могла гуляти скільки хтіла, не сидіти дома, але питання одягу, вільності рухів під час вагітності були гострою проблемою останні місяці думала шо той живіт зі мною навіки, але терпіла бо в ньоу було саме цінне і кохане.