Передпологові історії

гра з вогнем » 14 вересня 2010, 20:41

Ай, не знаю як назвати, тому назвала так :oops:

Оце читаю, читаю розповіді інших жінок і думаю собі.
А чо всі пишуть, що як матка відкрилася на 2-3 пальці за тиждень-два до пологів - то це капець як погано, світить збереження або стимуляція, або воопше? :dash:

Прям мать героїня, бо з ВІДКРИТТЯМ ходила

Конешно, мо я чота не так розумію... :crazy:

Мені лікар за тиждень чи півтора до пологів сказав, що відкриття 2 пальці, погладив по голівці і сказав - іди гуляй (це я образно). Тобто просто констатував і ніякого призначення, охів-ахів, я думала, взагалі-то, що так і має бути...

А то все на очі трапляються сльозливі історії як я бідна з відкриттям ходила, мучилися, стимулювали потім. бо відкриття.

Я чота недопонімаю?

**Marta** » 15 вересня 2010, 00:38

Не знаю..В мене за пару днів було 1 палець відкриття, то я розстроїлася, що воно так мало відкривається...((
Теж ходила спокійно і таких історій не чувала...))
Я помітила, що от, наприклад, дві жінки і двоє однакових по важкості пологів. Одна буде говорити, яка вона героїня, як вона відмучилась, т.д., а друга скаже, що все нормально, ну, було те і те, але нічого страшного...В залежності хто як настроєний на пологи і як розуміє самі пологи.

kamisia » 15 вересня 2010, 08:44

Марта, ти на 100 % права. А про відкриття я нічого такого не знаю, но в мене на 3 пальці відкрилося в день родів, ну естесно, ну в той день його принаймі обнаружили, но коли то сталося, я ненаю. нормально я собі ганяла по патології з тим відкриттям, в родзал в приприжку летіла, і це не жарт)))))

**Marta** » 15 вересня 2010, 11:49

Я приїхала в роддом з 5 пальців відкриття, ну, правда, це вже були схватки з інтервалом 5 хв. Чекала до останнього...)) Але самі роди, які б вони там не були, вважаю от Святом. Так, було важко, довго,т.д....але була така радість, що словами не описати...І дуже важливу роль відіграють школи материнства і самопідготовка, бо ти знаєш хоч приблизно, що тебе чекає, і правильно настроєна на це, позитивно!) Хочу ше...)))))

Любов » 15 вересня 2010, 12:37

і я, дякуючи школі материнства і своєму чоловікові, хочу ше. Це дійсно було свято і ніжне очікування дива, яке привітало нас своїм криком :yahoo: . Така ні з чим незрівнянна радість. Смішно згадати зараз, коли відійшли води, то ми абсолютно спокійні з чоловіком, побули вдома ще 5 годин, а коли приїхали то було відкриття на 3 пальці. На відміну від нас, мама дуже переживала і постійно підганяла вже їхати в роддом :D .

Naya » 15 вересня 2010, 13:29

Я б родила ще раз двадцять..
Нічого надто важкого...ну трохи боліло, але...як згадаю ту мить, коли ми заверещали...воно того варте...
Але..з поправкою, лиш би не той важкий післяпологовий період, який в мене був перший раз.
А про розкриття... Ну, що страшного як на два тижні раніше? На два тижні раніше, це коли? На два раніше 40 тижня? Ну і шо? Якраз норма, думаю...
І щось недозрозуміла, нашо стимулювати, якщо розкриття вже є? Ну є і є...чекаємо повного, води хлюп і рожаєм. Стимулювати то нашо?

happymami » 15 вересня 2010, 13:34

Naya написав:І щось недозрозуміла, нашо стимулювати, якщо розкриття вже є? Ну є і є...чекаємо повного, води хлюп і рожаєм. Стимулювати то нашо?

Я так розумію, шо то мається на увазі, шо коли розкривається раніше на 2-3 тижні, то лікарі закріплюють. В паталогію можуть класти. А потім стимулюють, бо від тих закріплень жінці важко розродитися. Я вже не раз такі випадки чула, поки лежала в паталогії

Nymydora » 15 вересня 2010, 21:42

З тими закріпленнями то взагалі ідіотизм, як на мене. Так само, як з магнезією (і, до речі, зі славнозвісним Магне Б6). Лежала на збереженні, кололи магнезію. А прийшлося родити - цілу ніч перейми, зранку в роддом з інтервалом 5 хвилин, а розкриття - 1 палець. В результаті - окситоцин :dash:

ЗІрка » 15 вересня 2010, 23:15

відкриття - то не страшно, страшніше. коли його нема і нема
мені говрили, що болі при схватках - то легше ніж зубний біль і можна терпіти... я налаштована була позитивно
але поки що схватки - це найгірше, що зі мною траплялося протягом мого ще відносно недовгого перебування на сій грішній землі

проте

їх повністю компенсувала поява жаданого синочка
воно було того варте

:yahoo: