ой, то тіко я одна така дохлячка? Лежала. Двічі.
Перший раз: сідничне положення плоду. місяць відкантувалася в паталогії. в кінці мого терміну там почали робити ремонт і пологовому будинку. Всіх відпустили. Мене мали класти в гінекологію (бо була загроза, шо як почнуться перейми то дитина випрямить ніжку, а це дуже важко для пологів). Місця в гінекології не було. Відпустили додому, але сказали при переймах їхати народжувати на БАМ, бо я ж типу їхня, паталогічна, лікарі вже знають шо в мене і як). Почалися перейми. Я швидку. Кажу - на БАМ і всьо тут. З Білої. Привезли. На приймальні кажуть - не пустимо, бо ремонт і не просіть (була неділя). Мене з мигалками і сиренами ледве встигають довезти на Суворова. Добре шо чергувала досвідчена лікарка. Я бачила її квадратні очі, коли вона мене на крісло взяла. І відчувала як у неї трусяться руки коли вона приймала пологи. Общім, ніжка єстєєсно випрямилася в малої. Пуповина обмотана. Всьо як книжка пише. Ае всьо гуд. Не знаю, чи варто було мені місяць лежати в паталогії. Хоча це допомогло психологічно підготуватися до пологів, а ще - уколи і всі ліки зміцнили троха плід і общім розгладили там матку чи шо, короче, думаю шо в цьому плані добре шо я лягла туди
Другий раз: гінекологія. На 3-му місяці вагітності я приїхала з Києва на 3 дні сюди, аби стати на облік, бо був сильний токсікоз і нив пузік. Лікар мене на УЗД, і зразу ж госпіталізувати. В мене була низька плацентація і перекрите внутрішнє вічко. Коли в гінекології мені сказали шо то за діагноз, то я нічо не поняла, але коли на хлопський розум розказували, то такво "Якби в тебе почалася кровотеча, то тебе б не встигла швидка сюди привезти. Про збереження плоду наразі не йдеться. Проблєма з твоїм виживанням". Лежала три тижні безвилазно там і по вихідних і по святах. Не дозволяли багато рухатися. Їла сємки, дивилася телевізор, читала кросворди, молилася. Через місяць дозволили піти додому. Повторне УЗД в Помазанського показало, шо плацента піднялася. Лікарі були в шоці, але тепер та плацента бігає по хаті і не дає виспатися :D . І я вважаю то тіко Божою милістю