erinaceus вдень часом сплю, коли чую, що вже сил нема зовсім. Але все одно проблема заснути навіть вдень. Інколи так шкода того часу, що 2-3 години проваляюсь в ліжку впусту, лиш легенько подрімаю з перервами, а повноцінний сон так і не приходить. Зазвичай, намагаючь дотягнути все ж до вечора, в надії, що коли я вже така невиспана, то думаю, що вночі буду спати вже міцно-міцно. Але то не факт ))
Нормально швидко я засинаю лише з вечора - вирубуюсь в лічені хвилини. А якщо вночі проснусь, то ще раз заснути дуже і дуже важко, так само і заснути вдень проблемно.
Marichka написав:Думаю,особливість такого стану або тривожність.Часом собі напланую,тоді в голові все крутиться,як встигнути:)
Закриті штори і тишина-темнота мені дуже помагають
Зашторені вікна, темрява і тиша - це завжди невід"ємні атрибути мого сну, я інакше вазагалі спати не можу. Про тривожність я теж думала, але я як такої її не відчуваю. Тим більше, що, вже казала, це тягнеться ще від періоду, коли не була вагітної. Вже цілих півроку. Я вже думала про це, може мене щось турбує, якісь проблеми, але й сама не знаю. Зазвичай, коли прокинусь, відразу здається, що от-от засну, що вже прям провалююсь в сон. Але проходить якийсь час, і я відчуваю, що вже з того стану вийшла, і я просто лежу. Спати то хочеться, очей навіть не відкриваю, але починають вже потім лізти в голову різні думки. Такі всілякі, побутові, думаю, що зготувати завтра, наприклад, спогади різні лізуть, прокручую діалоги за день, і щоссь давніше згадується, одним словом такий стандартний набір - думки людини, яка не може заснути, думки ні про що. Потім я усвідомлюю, що я просто дурна, що зараз думаю замість спати, починаю спиняти думки і намагатись знову заснути, лежу, розслабляюсь, глибоко дихаю, рахую слоників, і тоді здається, що знов починаю засинати. Але сон так і не приходить, за якийсь час хочеться вже перевернутись на інший бік, сон проходить і я знов починаю про щось думати. І так по колу до безкінечності.
Насправді час вночі летить дуже швидко, ці 2-3 години вночі злітають зовсім непомітно. Тільки покрутилась з боку на бік, трошки полежала, про щось подумала - а години вже нема. А потім ще раз так само - і вже нема другої і третьої, і вже й ранок. Як правило, після однієї недоспаної ночі почуваюся ще досить нормально, але коли їх таких 3-4 підряд, то стає вже дуже великою проблемою, що я потім кілька днів ніби й сплю нормально, а відіспатись все ніяк не можу.
Пробувала чаї зампокійливі пити перед сном - без толку. З вечора як завжди засинаю без проблем, а вночі все одно все те саме.
Якась причина мусить бути, мені здається, або чисто фізіологічна (може не вистачає якогось вітаміну чи елементу, хз) або може треба до психотерапевта, може причина десь в голові, хоча так ніби не відчуваю, щоб мене постійно щось турбувало.
З першою донечкою хоч достати можна було зранку... 
Оксанка » 01 травня 2012, 02:16 
