Переношування вагітності
Багато жінок не вбачають проблеми в тому, що їх дитина може народитися на тиждень-другий пізніше передбачуваного терміну. Переношена вагітність, зазвичай ,викликає у майбутніх мам менше побоювань і тривог, ніж недоношена. Проте, вона теж може завдати серйозних неприємностей для мами і малюка.
Відомо, що фізіологічна вагітність триває в середньому 280 днів (або 40 тижнів), якщо рахувати з першого дня останньої менструації. За цей час розвивається зрілий плід, здатний до позаутробного життя. Вагітність, яка триває на 10-14 днів довше, називають переношеною.
Характерними ознаками переношеної вагітності є народженням дитини з вираженими змінами в плаценті, а також: відсутністю первородної змазки, сухою і зморщеною шкірою. У цьому випадку зменшується також і кількість навколоплідних вод. При значному переношуванні у водах з'являється домішки меконію (первородного калу), колір їх стає зеленуватим або сіруватим.
Причини
Є багато причин, які викликають переношування вагітності . Серед них особливе значення мають ендокринні порушення - зміни в роботі щитовидної залози, цукровий діабет та інші, а також функціональні порушення діяльності центральної нервової системи.
Переношування вагітності також може бути пов'язано з високим психоемоційним напруженням, внаслідок неприємних, стресових ситуацій, емоційного перевантаження, нестачі фізичних навантажень.
Вчені звернули увагу і на те, що переношування вагітності часто трапляється у жінок, які страждають захворюваннями печінки, шлунку і кишківника. Ці хвороби можуть стати сприятливими факторами, так при ураженні печінки порушуються процеси обміну естрогенів (жіночих статевих гормонів), що призводить до зниження збудливості, інертності матки.
Крім зазначених вище, виділяють інші чинники ризику щодо переношування вагітності:
-Різні порушення функції яєчників;
-Звичне невиношування вагітності;
-Загроза переривання вагітності і лікування гормонами;
-Переношування попередньої вагітності;
-Попереднє народження дитини з масою тіла понад 4 кг;
-Попередні вагітності, що закінчилися народженням мертвої дитини;
-Вік породіллі більше 30 років (якщо це її перша вагітність);
-Наявність супутньої патології;
-Пізній гестоз;
-Тазове передлежання плоду;
-Сидячий, малорухомий спосіб життя жінки до і під час вагітності.
Чим небезпечна переношена вагітність
Переношування вагітності може завдати шкоди плоду. При народженні плід може залишатися нормальних розмірів, а може ставати великим. Кістки головки переношеного плоду стають щільнішими, шви і роднічок зменшуються, внаслідок, знижується здатність голівки плоду до конфігурації (зменшення розмірів за рахунок знаходження кісток черепа одна на одну) під час пологів. При переношуванні зростає потреба плоду в кисні, а плацента вже не може забезпечити подачу необхідної кількості кисню та інших, важливих для життєдіяльності речовин. При переношуванні у плаценті знижується синтез гормонів, обмін речовин, інтенсивність біохімічних процесів, відбуваються дистрофічні зміни в ворсинках, порушується кровопостачання, виникають інфаркти - ділянки, позбавлені кровопостачання. Пуповина при значному переношуванні стає в'ялою. Кількість навколоплідних вод зменшується, а їх склад змінюється. Все це призводить до погіршення умов внутрішньоутробного життя плоду.
У деяких випадках переношення вагітність ускладнюється раннім токсикозом і пізнім гестозом, загрозою переривання вагітності на ранніх та пізніх термінам, внутрішньоутробною гіпоксією плоду (нестачею кисню). Гіпоксія, в свою чергу, може супроводжуватися розслабленням сфінктера прямої кишки і виділенням меконію (первородного калу). Це іноді стає причиною легеневих ускладнень, ураження головного мозку, аспірації меконію, і т.д.
Пологи при переношеній вагітності: можливі проблеми
Пологи при переношеній вагітності часто ускладнюються, що позначається на здоров'ї як матері, так і плоду. Найбільш характерними ускладненнями є:
передчасне або раннє вилиття навколоплідних вод (тривалий безводний період може призвести до виникнення інфекційних ускладнень);
слабкість пологової діяльності;
асфіксія (ядуха) у дитини при народженні, крім того, в таких випадках зростає частота родових травм (це викликано тим, що збільшується тривалість другого періоду пологів, а чутливість плоду до гіпоксії і родових травм значно знижена);
кровотеча в третьому періоді пологів та у ранньому післяпологовому періоді (може бути пов'язана зі зниженою скорочувальною активністю матки, порушенням процесу відшарування плаценти, розривами м'яких тканин родових шляхів).
Діагностика
Підставами для постановки діагнозу "переношена вагітність" є:
дані анамнезу (дата останньої менструації, перше ворушіння плода, термін вагітності за даними першого ультразвукового дослідження):
дані об'єктивного обстеження (щільність кісток голівки плоду, зменшення окружності живота, погіршення серцевої діяльності плоду, зниження його рухової активності);
дані додаткових методів дослідження, до них належать:
Кардіотокографія - дослідження серцевої діяльності плоду. Це реєстрація та запис серцебиття плоду і скорочувальних рухів матки за допомогою датчиків, що закріплюються на передній черевній стінці вагітної жінки. Середня частота серцебиття при доношеній вагітності і нормальному стані плоду - від 110 (120) до 160 ударів на хвилину. Зменшення або збільшення середньої частоти серцебиття говорить про погіршення стану плоду.
Ультразвукове дослідження і допплерометрія. Велике значення у діагностиці стану плода має визначення кровотоку (допплерометрія) в судинах пуповини, плаценти, маткових артеріях і судинах головного мозку плоду.
Амніоскопія - дослідження навколоплідних вод. В кінці вагітності застосовується цервікальна амніоскопія, при цьому спеціальний прилад вводиться в шийку матки і дозволяє побачити води, що просвічують через плодовий міхур. Зелений колір вод свідчить про внутрішньоутробне виділення меконію - первородного калу, що є ознакою страждання плода. Амніоскопію можна застосувати тільки в тому випадку, коли шийка матки пропускає прилад, тобто коли вона м'яка і готова до пологів.
Особливості ведення вагітності та пологів
Необхідною умовою ведення пологів при переношеній вагітності є постійний контроль за серцевою діяльністю плоду. Лікар акушер-гінеколог, який приймає пологи, прослуховує серцебиття плоду кожні 15 хвилин у першому періоді пологів і після кожної потуги - у другому періоді. Незамінним у даному випадку є кардіомоніторинг, при якому на живіт породіллі прикріплюється спеціальний датчик, який здійснює контроль серцевих скорочень плоду. У випадках виникнення ознак гіпоксії плоду проводять необхідне лікування і, за можливості, намагаються прискорити пологи.
Пологи у жінок з переношеної вагітністю не завжди закінчуються через природні родові шляхи. При виникненні ускладнень доводиться вдаватися до оперативного розродження, тобто до операції кесарського розтину. Такими ускладненнями є виникнення гострої внутрішньоутробної гіпоксії плоду, слабкість пологової діяльності, клінічно вузький таз і т.д. Якщо в другий період пологів, коли вже відбулося повне відкриття шийки матки, виявляється невідповідність між розмірами голівки плоду (який при переношеній вагітності може бути великим) і тазу матері, тобто якщо за нормальної родової діяльності голівка не просувається по родових шляхах, говорять про клінічно вузький таз. При цьому розміри тазу можуть бути абсолютно нормальними, але за таких умов виникатимуть труднощі або перешкоди для перебігу пологів.
У деяких випадках лікарі відразу приймають рішення провести пологи шляхом операції кесарського розтину. До них належать поєднання переношування вагітності з великим плодом, тазовим передлежанням плоду, віком жінки у перших пологах більше 30 років, рубцем на матці і т.д.
У післяпологовий період мама і малюк також потребують ретельного нагляду, особливо якщо пологи були ускладненими.
