ТОРЧ-інфекції

[Naya]

Що це таке?
Чи варто здавати аналізи на ТОРЧі?
Коли?
Як інтерпретувати результати?
В яких випадках потрібне лікування?

Давайте розберемо.

Що таке TORCH-інфекції?
"TORCH" це абревіатура латинських назв чотирьох інфекцій: Toxoplasmosis (Токсполазмоз), Rubella (Краснуха), Cytomegalia (ЦМВ), Herpes simplex (Герпес).

Причини, за якими такі різні за природою інфекції об'єднують в одну групу, наступні: | +

1. Інфекції широко поширені серед населення.
2. Внутрішньоутробне зараження часто призводить до невиношування, мертвонародження, формування вад розвитку, інвалідизації і навіть смерті дитини.
3. Ураження плоду відбувається тільки в разі первинного інфікування жінки під час вагітності, тому що в цей момент захисні антитіла в її організмі ще не сформовані.
4. Різноманіття і слабка вираженість симптомів виключають можливість постановки діагнозу тільки на підставі клінічної картини.
5. Профілактика даних захворювань включає активне виявлення жінок інфікованих в період вагітності шляхом масового серологічного обстеження.

Необхідно пам'ятати, що ризик внутрішньоутробного зараження дуже високий лише при первинному інфікуванні (50%). У латентний (прихований) період, і навіть у період реактивації інфекції внутрішньоутробне зараження малоймовірно (0,1-0,5%).

Тому для того, щоб оцінити наскільки сприятливо буде протікати вагітність важливо встановити не стільки наявність або відсутність інфекції, скільки стадію, на якій вона знаходиться.

Індикаторами первинної інфекції є специфічні антитіла класу М (IgM), які зазвичай з'являються в крові на другий тиждень після зараження і через 2-3 місяці зникають. IgМ можуть з'являтися також при загостреннях (але не завжди). На зміну їм в крові з'являються антитіла класу G (IgG), які в перші 2-3 місяці захворювання тільки наростають. Деякий час (6-12 місяців) титр IgG залишається стабільним, потім дещо знижується, але ніколи не зникає до кінця. Фактично, IgG можуть свідчити тільки про вже відбувшийся (невідомо коли) контакт людини з інфекцією.

Оскільки інфекції можуть протікати майже безсимптомно (крім краснухи), то здавати аналізи на ТОРЧ-інфекції варто. Найкраще на ранньому терміні вагітності, а в ідеалі - на етапі планування вагітності.

Інтерпретація результатів | +

Інфекції виявляються двома способами - ІФА-методом і ПЛР-методом.

В основі імуно-ферментного аналізу (ІФА-метод) лежить імунна реакція антигену з антитілом. Імуно-ферментний аналіз (ІФА) застосовується в діагностиці урогенітальних інфекцій для виявлення наявності в сироватці крові специфічних імуноглобулінів (Ig або антитіл) - білків, що виробляються клітинами імунної системи, спрямованих на боротьбу з інфекційним агентом, що втрутився в огранізм. Зв'язуючись з мікробною клітиною або продуктами її життєдіяльності, імуноглобуліни нейтралізують їх і сприяють видаленню. Таким чином, імуноглобуліни представляють собою суть гуморального імунітету, тобто імунітету, обумовленого субстанціями, що містяться в рідинах тіла, на відміну від клітинного імунітету, пов'язаного з присутністю спеціальних клітин імунної системи. На кожний вид (і навіть підвид) збудника виробляються свої певні антитіла, які, як правило, не зв'язуються ні з яким іншим інфекційним агентом. Завдяки цьому визначення антимікробних антитіл забезпечує досить високу специфічність аналізу. З п'яти класів Ig в діагностиці інфекційних захворювань найчастіше використовуються Ig трьох типів А, M та G. Для дослідження методом ІФА використовується кров з ліктьової вени, отримана натще. До достоїнств ІФА можна віднести високі чутливість, специфічність, відтворюваність, уніфікованість та придатність для масових обстежень. Можливість інструментальної оцінки результатів усуває фактор суб'єктивності.

Метод ПЛР дозволяє виявляти навіть поодинокі клітини бактерій або вірусів. ПЛР-діагностика виявляє наявність збудників інфекційних захворювань в тих випадках, коли іншими методами (імунологічними, бактеріологічними, мікроскопічними) це зробити неможливо. Чутливість ПЛР-аналізу складає 10-1000 клітин в пробі (чутливість імунологічних і мікроскопічних тестів - 103-105 клітин). Особливо ефективний метод ПЛР для діагностики важко культивованих, некультивованих і малоактивних форм мікроорганізмів, з якими часто доводиться стикатися при латентних та хронічних інфекціях, оскільки цей метод дозволяє уникнути складнощів, пов'язаних з вирощуванням таких мікроорганізмів у лабораторних умовах. Застосування ПЛР-діагностики також дуже ефективно щодо збудників з високою антигенною мінливістю та внутрішньоклітинних паразитів. Слід зазначити, що методом ПЛР можливе виявлення збудників не лише в клінічному матеріалі, отриманому від хворого, але і в матеріалі, одержуваному з об'єктів зовнішнього середовища (вода, грунт і т.д.).

Для діагностики TORCH-інфекцій значимими є IgM та IgG. Різні імуноглобуліни з'являються на різних стадіях імунної відповіді і знаходяться у крові у різний час, тому їх визначення дозволяє лікарю визначити час зараження, а значить, прогнозувати ризики, правильно призначати діагностичні та лікувальні процедури.

IgM підвищуються незабаром після початку захворювання, досягають піку до 1-4 тижня (це середня цифра, можуть бути відмінності для різних інфекцій), потім знижуються протягом декількох місяців. Для деяких інфекцій термін присутності значущої кількості специфічних антитіл IgM може бути досить великою. У цих ситуаціях допомагає аналіз на авідність антитіл IgG (див.нижче). Швидкість появи антитіл класу IgM дозволяє діагностувати гостру форму захворювання на самому його початку.

IgG визначаються трохи пізніше (не раніше, ніж через 2 тижні після початку захворювання), їхні рівні підвищуються повільніше, ніж IgM, але і залишаються вони істотно довше (для деяких інфекцій протягом всього життя). Підвищення рівня IgG говорить про те, що організм вже зустрічався з цією інфекцією.

| +

Обстеження до вагітності

IgG+ IgM-
Зустріч організму з даними збудником вже відбулася, і серйозної небезпеки даний збудник для майбутньої дитини не представляє
IgG- IgM-
Зустріч з даною інфекцією під час вагітності може представляти загрозу для майбутньої дитини. Під час вагітності рекомендується проводити моніторинг рівня антитіл (раз на місяць). Нема антитіл, нема інфекції, але й нема імунітету.
* Антитіла можуть бути відсутніми і в самому ранньому періоді після зараження.
IgG+ IgM+
Не виключається недавня зустріч з цим інфекційним агентом, але до моменту настання вагітності імунітет уже сформується і небезпеки не буде.
IgG- IgM+ Необхідно прийняти міри по лікуванню.

Обстеження під час вагітності

IgG+ IgM-
Якщо аналіз зданий на самих ранніх термінах вагітності, зустріч організму з даними збудником вже відбулася, і серйозної небезпеки даний збудник для майбутньої дитини не представляє.
Якщо аналіз зданий не на самих ранніх строках, наявність IgG може бути пов'язано з недавньою інфекцією, вже під час вагітності. У такому випадку рекомендується проведення додаткових методів обстеження (див.нижче авідність IgG).
IgG- IgM-
Зустріч з даною інфекцією під час вагітності може представляти загрозу для майбутньої дитини. Аналіз слід повторювати раз на місяць.
IgG+ IgM+
Наявність IgG і IgM може бути пов'язано з недавньою інфекцією, вже під час вагітності. Але також не виключає і інфекцію до вагітності. У такому випадку рекомендується проведення додаткових методів обстеження (див.нижче авідність, імуноблоті).
IgG- IgM+
Наявність IgM може бути пов'язано з недавньою інфекцією, вже під час вагітності. Але також не виключає і реактивацію інфекції, не небезпечну при вагітності. У такому випадку рекомендується проведення додаткових методів обстеження (див.нижче імуноблоті).

Додаткові і підтверджуючі дослідження: авідність антитіл IgG

Коли потрібно розібратися, як давно присутні антитіла IgG в організмі (тобто наскільки давно відбулося зараження), проводиться спеціальний тест на авідність антитіл IgG (від лат. Avidity - жадібний). IgG-антитіла в процесі розвитку імунної відповіді поступово збільшують міцність зв'язування з інфекційним агентом. Цю міцність зв'язування називають авідність. На самому початку IgG пов'язує збудника, але зв'язок досить слабкий. Такі IgG називають низькоавідними. Через кілька тижнів антитіло здатне пов'язувати свою мішень набагато сильніше. Такі антитіла називаються високоавідними.

Таким чином, поява нізкоавідних антитіл показує, що небезпечна зустріч з вірусом або токсоплазмою відбулася нещодавно. У разі виявлення низькоавідних антитіл під час вагітності для прийняття рішення призначаються підтверджуючі методи дослідження (див.нижче імуноблоті). Результат аналізу представлений індексом авідності, вираженим у відсотках.

Приклад результату: в даному прикладі виявлені високоавідні антитіла IgG.
Результат 89%
Інтерпретація результатів
Результат Значення
<50% Низькоавідні
51-69% Перехідні
> 70% Високоавідні, захисні антитіла
* В різних лабораторіях референсні значення можуть бути різні.

Додаткові і підтверджуючі дослідження: імуноблоті

Звичайні аналізи на антитіла до інфекцій методом ІФА є скринінговими, тобто дозволяють запідозрити наявність гострої інфекції або недавнього зараження, що вимагають певних дій. У випадку підозри на гостру інфекцію під час вагітності до початку лікування потрібне проведення більш специфічних (що підтверджують) тестів.

Імуноблоті - високоспецифічний і високочутливий метод:

Чутливість 97%
Специфічність 99%
Висока роздільна здатність між негативним і позитивним результатами!
Більш точне виявлення терміну зараження
Суть методу іммуноблоттінга (блот - від англ, blot, пляма) у наступному. У процесі імунної відповіді організм виробляє антитіла до різних білків інфекційного агента в різний час. Наприклад, при зустрічі з токсоплазмами відбувається спочатку поява антитіл IgG до ROP1, потім до білка MAG1, а пізніше до білка SAG1. Якщо ми визначаємо в сироватці антитіла до кожного з цих білків, ми зможемо дізнатися, коли почалася вироблення антитіл, з точністю до 2-3 тижнів, якщо інфекція була недавно.

Дослідження методом імуноблоті є більш дорогими і трудомісткими, ніж скринінгові тести на антитіла. Тому зазвичай обстеження проводиться у два етапи: спочатку виділяється група ризику (серологічне дослідження на наявність антитіл IgG та IgM). Далі при підозрі на раніше зараження проводиться дослідження методом імуноблоті.

Важливо: відразу після отримання скринінгових результатів дослідження на вміст антитіл слід проконсультуватися у свого лікаря.

[Naya]

Детальніше про небезпечні інфекції

Краснуха. Краснуха - це гостра вірусна інфекція, яка виникає як у дітей, так і у дорослих. В основному вона проявляється у вигляді висипки, лихоманки і поразки лімфатичних вузлів, хоча можуть бути й інші можливі клінічні симптоми.
Зараження краснухою під час вагітності може призвести до інфікування плода та подальшим порушенням в його розвитку (так званий конгенітальний синдром).
При зараженні в першому триместрі майже 90% ураження плоду.
Материнська інфекція на ранніх термінах вагітності може призвести до інфікування плода. Класичними проявами конгенітальной краснухи є катаракта, серцеві захворювання, глухота і багато інших. Аномалії можуть бути як тимчасовими, що проходять (низька вага при народженні, знижене число тромбоцитів, збільшення розмірів печінки та селезінки, жовтяниця та пневмонія), так і постійними (глухота, глаукома, катаракта), так і такими, що поступово розвиваються (затримка розумового розвитку, поведінкові порушення).

Як і в багатьох інфекціях, що передаються від матері до плоду, вкрай важливий термін вагітності, на якому відбулося зараження. Інфікування матері в першому триместрі приводить до ураження плода в половині випадків, в другому триместрі - в одній третині випадків.

Діагностика
Виділення вірусу краснухи з клітинних культур, сечі й інших секретів вельми трудомістка і дорога операція.
Найбільш поширене дослідження за допомогою ферментної імунологічного аналізу, при якому виявляються антитіла IgG і IgM. Гостра інфекція діагностується тоді, коли аналіз підтверджуючого наявність специфічних антитіл до краснухи класу IgM.

[Naya]

Токсаплазмоз | +

Токсоплазмоз - є інфекційним захворюванням, яке викликається внутрішньоклітинним паразитом Toxoplasma gondii. Токсоплазмоз може бути як гострим, так і хронічним, коли мікроорганізм тривалий час знаходиться в тканинах зараженої людини. У клініці основними проявами даної інфекції можуть бути лімфоаденопатія (ураження лімфовузлів), енцефаліт, міокардит і пневмоніт.
Заражена токсоплазмою вагітна жінка може передати інфекцію плоду через плаценту. Незважаючи на те, що відразу після народження наслідки інфекції не помітні, пізніше починають з'являтися ознаки серйозних порушень, причиною яких є Toxoplasma gondii: хоріоретиніт, косоокість, епілепсія та затримка психо-моторного розвитку.
Життєвий шлях паразита.
Токсоплазма (toxoplasma) може вражати не тільки людини, але й інших ссавців. У її життєвому циклі можна виділити дві стадії: котячу і некотячу.

У некотячій стадії в тканинах хазяїна (людини, миші, барана або свині) присутні так звані цисти (спочиваючі форми паразита, в якій він переживає несприятливі умови). Цисти в організмі можуть вражати різні типи клітин, але переважно існують в центральній нервовій системі (ЦНС) і м'язах. Цисти піддаються впливу кислоти шлункового соку, і мікроорганізми починають вражати клітини організму-господаря і розмножуватися в них. Це розмноження всередині клітини відбувається до тих пір, доки клітина не лопається від великої кількості мікробів, і тоді вони починають проникати в сусідні клітини. Так завершується перша частина життєвого циклу, не пов'язана з кішками.

Навряд чи може служити великою втіхою інформація про те, що Токсоплазма не ставить своєю кінцевою метою зараження людини, так як людина є тільки проміжним господарем, а остаточним притулком інфекції є кішки і те, що може бути їхньою здобиччю.

У котячому організмі Toxoplasma gondii проходить завершальну стадію свого розвитку, в результаті якої мікроорганізм оточує себе щільною оболонкою і виводиться разом з фекаліями.

Потім знову настає черга проміжного господаря, яким може стати людина, що прибирає за кішкою, свиня або миша.

Способи передачі інфекції.

1) Оральна передача
Так як токсоплазми можуть міститися у грунті, не можна забувати про особисту гігієну і про прості правила обробки продуктів, що контактують із землею.

З їжею може бути пов'язаний і ще один шлях, пов'язаний з не до кінця провареним м'ясом, в якому розташовуються інфекційні цисти.

2) Передача через плаценту
Біля однієї третини жінок, тих, що заразилися T. Gondii в період вагітності, передають паразит через плаценту плоду, ті, що залишилися дві третини народжують здорових неінфікованих дітей.

Токсоплазма вважається не небезпечною для майбутньої дитини, якщо зараження відбулося більш ніж за 6 місяців до зачаття. Якщо ж інфекція проникла в материнський організм пізніше, то вірогідність передачі її плоду зростає з наближенням до моменту зачаття.

Якщо вагітна жінка набуває токсоплазми в першому триместрі, то випадки трансплацентарної передачі найнижчі, але якщо це відбувається, то новонароджений хворіє набагато важче.

Якщо ж материнська інфекція з'являється на третьому триместрі, то ризик зараження плоду різко зростає (до 65%), зате діти не виявляють жодних ознак захворювання досить довго.

Клінічні прояви інфекції.

а) Якщо людина володіє повноцінною і добре функціонуючої імунною системою, токсоплазмоз часто протікає без симптомів, а тому його досить важко запідозрити, наприклад, під час вагітності, коли діагностика дуже важлива. Адже інфіковані діти мають вкрай важкі ускладнення: гідроцефалія (водянка головного мозку), мікроцефалія (зменшені розміри головного мозку), затримка розумового розвитку. Якщо пренатальна інфекція протікає у важкій формі, то можливі зміни в багатьох органах з подальшою внутрішньоматковою смертю плоду.

б) Очні поразки включають в себе розпливчасту видимість, світлобоязнь, болі в очах.

в) Конгенітальний токсоплазмоз, який передається плоду через плаценту зустрічається досить часто. Але порушення, їм породжувані, багато в чому залежать від терміну діагностики інфекції і дати початку лікування. До ускладнюючих факторів відносяться неонатальна гіпоксія (недолік кисню) і гіпоглікемія (зниження рівня глюкози в крові), глибокі пошкодження, зростання внутрішньочерепного тиску.

Діагностика конгенітального токсоплазмозу.

Якщо жінка перенесла токсоплазмоз протягом вагітності вірогідність того, що плід теж заражений дуже велика. ПЛР-діагностика плоду під час вагітності для виявлення певних паразитарних генів замінила в даний час проби крові плоду.

Крім того, проводиться серологічна діагностика токсоплазми, яка полягає в знаходженні певних антитіл у крові. Причому антитіла можуть бути двох видів: IgM та IgG. Якщо кількість перших антитіл наростає, то це свідчить про наявність гострої інфекції, а наявність пізніх антитіл говорить про раніше перенесені захворювання.

Але так як є новонароджені, які не мають характерних клінічних симптомів і дають негативні результати по серологічні дослідження, тому необхідно додаткове уточнення діагнозу шляхом дослідження очей і мозку, а також проведення радіологічних тестів.

[Naya]

Герпес 1 і 2 типу | +

Герпес 1 і 2 типу - особливо небезпечний у пологах і після пологів. За відсутності антитіл до герпесу крім профілактики зараження під час вагітності, необхідно приділяти пильну увагу до малюка після пологів.

Існує два типи вірусу простого герпесу людини - I, II. Ці віруси вражають сечостатеву систему, обличчя і тіло. Герпес дуже швидко передається від однієї людини до іншої: при одночасному використанні різних предметів побуту (посуду, рушників, помади), при поцілунку, статевому контакті.

Клінічні прояви.

Прояви захворювання залежать від ураженого органу, віку та імунного статусу людини.

1. При переважному ураженні обличчя і губ
В основному при цьому варіанті розвитку герпетичної інфекції найбільш поширеним проявом є герпетичні висипання на губах, які можуть супроводжуватися загальними симптомами, такими як лихоманка, нездужання, міалгія, відсутність апетиту, дратівливість.

2. При переважному ураженні урогенітального тракту
Генітальний герпес включає як загальні прояви, так і специфічні, до яких в основному відносяться біль, свербіж, дизурія, вагінальні та уретральні виділення, збільшення пахових лімфатичних вузлів. Також можуть спостерігатися ураження статевих органів, що включають бульбашки, почервоніння і навіть ранки.

Симптоми часто проходять самостійно, без проведення будь-якого адекватного лікування, але потім в більшості випадків з'являються знову.

Ускладнення генітального герпесу при вагітності.

Дуже важливе значення має діагностика герпетичної інфекції у вагітних жінок. Зараження плода може відбуватися на різних етапах: при заплідненні, при передачі вірусу через плаценту від матері до дитини, при проходженні по родовому каналу інфікованої матері при пологах.

Наслідки зараження можуть бути самими плачевними аж до внутрішньоутробної загибелі зародка. Крім того в результаті внутрішньоутробного зараження у плода можуть виникнути важкі вади розвитку: дисплазія сітківки, мікроцефалія, вади серця, пороки внутрішніх органів, мікроофтальмія, помутніння кришталика.

Тому необхідно своєчасно здійснити діагностику для виключення герпетичної інфекції.

Діагностика.

Діагностика герпесу проводиться в лабораторії і при лікарському огляді, виходячи з основних клінічних проявів.

Лабораторна діагностика може включати в себе як визначення безпосередньо вірусних частинок в мазках (наприклад, шляхом специфічних фарбувань або дослідження вірусної ДНК методом ПЛР), так і визначення антивірусних антитіл у крові. Якщо зараження людини відбулося вперше або в момент діагностики відповідає гострій фазі захворювання, то в крові виявляють ранні антитіла класу IgM, а якщо на даний момент людина не хвора, але вже одного разу переніс герпетичну інфекцію, в його організмі присутні пізні антитіла класу IgG.

Більше тут http://gerpes.com.ua/

[Naya]

Цитомегаловірус - передається повітряно-крапельним шляхом, більшість жінок репродуктивного віку вже зустрічалися з вірусом (до 90%). У 10% жінок антитіл немає, значить, є ризик заразитися ЦМВ, а ймовірність інфікування плода становить 30%! Якщо антитіл немає, обов'язково дізнайтеся у свого лікаря, як не заразитися і як проводити контроль рівня антитіл. Особливо небезпечно в осінньо-зимовий період!

Цитомегаловірус представляє собою один з видів герпесвірусів, до яких крім нього відносяться також простий вірус герпесу людини 1-ого та 2-ого типів, вірус Варіцелла-Зостер, вірус Епштайна-Барр та герпесвіруси людини 6-го, 7-ого та 8-ого типів.

ЦМВ людини відноситься до вірусів, що викликають схожі захворювання у різних тварин. Всі ці захворювання пов'язані з появою характерних збільшених клітин - звідси і назва цитомегаловірус (цито - клітка, мега - більша). Вірус може розмножуватися в різних клітинах організму людини, але переважно цими клітинами є фібробласти (клітини сполучної тканини).

На додаток до того, що ЦМВ викликає важкі вроджені дефекти, він може призвести до цілого ряду захворювань у дітей і дорослих.

Існує три основних клінічних синдроми:

Генітальна цитомегаловірусна інфекція може призвести до гепатоспленомегалії (збільшення печінки та селезінки), ретиніту (запалення сітківки), появи висипки і поразці центральної нервової системи.
У близько 10 відсотків дітей і дорослих первинна цитомегаловірусна інфекція викликає мононуклеозний синдром з лихоманкою, загальним нездужанням, атиповим лімфоцитоз і фарингіт.
Пацієнти з трансплантантатамі і ВІЛ-інфіковані люди можуть захворіти загрозливим життя захворюванням, яке охоплює легкі, шлунково-кишковий тракт, сітківку, печінку і центральну нервову систему.
Існує припущення, що вірус має онкогенних ефектом і в окремих випадках може трансформувати фібробласти.

[Oksana]

я як людина яка зіткнулась з проблемою непролікаваного герпесу до вагітності (навіть не уявляла про те до першої вагітності що це потрібно лікувати, і які може мати наслідки) і рецедиву його в перші тижні вагітності, можу достовірно сказати, що наслідки можуть бути ДУЖЕ плачевними. Звичайно, то не у всіх, кожен організм індивідуальний. Але тепер обстеження до планової вагітності рахую просто необхідністю. Задля уникнення в майбутньому проблем...

[Naya]

Але..добавлю
Якщо ви колись вже здавали аналізи на ТОРЧ, і там були виявлені антитіла до краснухи та токсоплазмосу, то здавати повторно вже не треба. Імунітет до цих інфекцій довічний. Тобто перші результати з позитивним імуноглобуліном IgG свідчать про пожиттєвий ваш імунітет - бумажка з результатами, то є як паспорт ваш. І не піддавайтеся на провокації з завищеними титрами IgG. А от цитомегаловірус і герпес бажано контролювати.
І ще. Трактувати результати та призначати лікування повинен не лікар гінеколог, а інфекціоніст, імунолог!!!!
Бо наші гінекологи чуть шо, то одразу антибіотики. Особисто я стикнулася з таким під час вагітності. Ну добре, що я з тими ТОРЧами давно розібралася, бачила, що все нормально і напросилася до інфекціоніста, який підтвердив, що лікування непотрібно, а інакше б пила антибіотики, будучи вагітною просто так.

[Vika]

У мене і краснуха і герпес і токсоплазма були у хронічній формі , але лікування не назначали .

[TanenRom]

а я взагалі ТОРЧі під час вагітності не здавала, вирішили з лікарем, що вони не потрібні!!!

[мешканка]

ТОРЧі небезпечні коли на час вагітності припадає інфікування в активній формі. Більшість ТОРЧей є, майже, у всіх. А на аналізи може вплинути багато чого (щоб цифри зашкалили). Наприклад, насморк, чи кашель, чи будь- яке зниження імунітету.