Родинний форум "Сімейка"

Кхм..
Згадалося, коли мене спитала лікар чи тошнить, і почувши, шо тошнить, сказала, що то хороший знак.
Але знаю, що буває вагітність і без токсикозу.
Я особливо від нього не страждала. З білим другом не спілкувалася, але токсикозило весь час, коли не спала.
Попустило десь аж на 14 тижні.
Допомагало весь час шось жувати, водичка, а от деякі улюблені продукти стали ненависними. Так любимий чорнослив не їм досі.
Як у вас було?
Чим рятувалися?

мене під час вагітності не нудило (тільки один раз заглянула до білого друга, коли шо-то сйєла). бували зникання апетиту, коли я не могла думати про їжу, але примушувала себе з"їсти хоч щось. вдавалося з"їсти дуже мало.

не тошнило :)
не знаю, чи то токсикоз - але дуже реагувала на запахи. Якщо перед вагітністю (та і тепер) я просто обожнювала запах смаженого мяса, то тоді це було просто "фе" для мене. Перестав подобатися парфум чоловіка (причому я його сама купувала), ще й досі не люблю.

А так то не тошнило і на солоненьке не тягнуло :)

ой пощастило вам дівчата, а мене токсикозило по - повній!!!
почало тошнити з 5 тижня, а попустило десь аж на 15-16.
до 10 тижня з "білим другом" спілкувалась декілька разів, а після 10 - майже кожен день (прицьому тошнило менше).
і завжди було таке враження, що я пливу на кораблі!!!
перестала була переносити рибу будь - яку, хоча до того я її обожнювала, а на солоненьке потягнуло десь на 20 тижні, коли животик уже було добре видно!!!

Слава Богу мене таке минувало. Зато духанитись чоловіка просила десь подалі від мене - це був просто жах на перших початках і під кінець.
Дуже тягнуло на морозиво , особливо шоколадне. Хоча я не є солодкоїжко, а шоколадні цукерки топталаааааааа.
І чомусь мені було постійно жарко ,ми вже навіть сміялись з чоловіком , що я завжди мерзла і старалась кудись ноги і руки запхати , щоб погрітись . А тут в холодну пору року я спала з трішки привідкритим вікном і постійно розкривалась . А зранку получала наганяй, за те що коханий мерз вночі :oops: :o

Я блювала кожного ранку з 2 по 4 місяць, якщо щось їла. Якщо не їла- все було добре. Не пила нічого- обійшлось. Ага, і на кухні бути цей час не могла взагалі, парфумами не користувалась. ЗАПАХИ :mrgreen:

і мене тошнило, але не всю вагітність. деколи заходила в кабінет "00". Помню, один раз зібрались їхати в Центр, то так і не доїхали, зійшла на другій зупинці, бо так зле було. А про запахи... на роботі в нас був окремий маленький кабінет, нас було шестеро і всі жінки. то як кожна почала пахнитись своїм ароматом, можна було вдуситись. А коли відкривалась тумбочка, де в нас стояли чаї-кави, то я зразу вибігала на двір, настільки сильним був нюх ("...а нюх, как у собаааки, а глаз-как у орла...."то я так, мультік згадала).

а мене не нудило

Ооо, дівчата, але як я той токсикоз любилааа

Любила, бо я ше тест не зробила, як він мені вже повідомив про вагітність.
Були в знайомих в гостях, а мене як почало мутити, додому йшли пішки - бо їхати не змогла б. І чоловіку зразу сказала - є. Оце воно.
А зранку тест - і о..уррра..
А потім лікар сказала - раз тошнить, то добрий знак. І я так хотіла шоб мене тошнило, щоб все було добре.. :D
Так шо я мучилася, але раділа....
Запах чоловікового одеколону теж не переносила, і братового, і взагалі навіть перехожих.

В мене обидва рази був токсикоз. Перший раз дууууже сильний, то ні в маршрутку, ні в тролейбус не годен було сісти. Спротивила собі тоді гречку. Кожні дві години мусила хоч щось зїсти, бо інакше ішла обійматись з білим другом... Ото звідти мої 28 кг набраних за вагітність...ну уявість собі весь час щось жувати...
Другий раз було простіше.Токсикоз був, але якийсь легший. Я вже по тому казала що там точно мусить буди хоч один хлопчик, бо не такі відвуття зовсім були. Зранку то звичайно бігала до унітазу стандартно. але до 12 тижнів все минулось. Спротивила на другий раз рибу. Навіть дивитись просто не могла на неї.
Ну, і звичайно всі одеколони, духи...від цього всього зразу мутила обидва рази. Але на другий раз я як і Naya вже спокійно все це переносила. Сама собі казала, тошнить, значить вагітність протікає добре, от і тішся :) Рухів то на тих тижнях ще не чути, а тошнота як індикатор була. Значить все "ок" ;)