). Така важка історія в нашого народу. Скільки століть боролися за незалежність, і все хтось посягав на наші землі. 20 століття взагалі стало епохальним: дві війни, визвольні рухи, партизани, УНР, бій під Крутами, і ще десятки сумних епізодів. Скільки мільйонів життів було віддано та, на жаль, і сьогодні гинуть тисячі... Всі вони боролися за Україну, за незалежність, за свободу. То чому ж зараз більша половина населення готова за першої ж можливості покинути країну і виїхати за кордон?! Скільки вже тисяч виїхало, і сьогодні сотні шукають найменшої можливості емігрувати. Їхати у морозильних фурах, платити купу грошей за підроблені документи, назавжди залишати свої сім'ї... Я переконана, що якби відкрили кордони, то на завтра у більшості сімей полишалися б лише діти і пенсіонери. В чому ж наш патріотизм?! У банальних вишиванках?! Це всього лиш данина моді. Бо всі мають, бо всі вдягають на свята і у гості. А за тою вишиванкою серце то гниле, серце в якому нема любові до Батьківщині. Лиш образа і скарги. На владу, корупцію, продажність, відсутність грошей, великі ціни, і т.д. За що ж тоді боролися і досі воюють наші земляки? Відсутність самоповаги, національної гідності і ПАТРІОТИЗМУ...
Вибачайте за велику кількість букв, але дійсно душа болить за несвідомість наших громадян.
в містах ше пів біди, а в селах - така бідося 
що аж не віриться 
