Сьогодні ранок як завжди по хаті біготня, мама і чоловік на роботу збираються, я смажу їм барабальку (давно мною обіцяну))) а Соня ганяє по хаті в пошуках пригод на свою дупу.... Пригоди вона таки найшла, правда не на дупу а на грудку, ручки і шию: вилила ГАРЯЧУЩУ каву на себе.....
Я в трансі (руки трясуться), беру її, лечу до Андрія у ванну, поливати холодною водою, мама викликає швидку, верніше пооовільну допомогу (не Україна а Естонія якась, йомайо!!!) Зато їхали в лікарню з мигалками))) Приїхали, поки дохтУр №1 соізволив вийти.... поки зказав куди нам йти... поки прийшла медсестра і вколола анальгін з дімедролом (повторно, перший раз ше швидка вколола) тягамотина така шо просто капець, ніби то не опіковий відділ а морг.... А вкінці прийшов дохтУр №2 і запечатав тим шо перев'язочна працює з 10 години,і тре чекати, 1,5 год..... і то всьо під істеричні крики Соні.... Я з перепугу не сообразила наїхати на дохтУра №2, шо то за лікарня швидкої допомоги дае тре чекати 1,5 години річній дитині на перев'язку!!! Правда ми під дією подвійної дози дімедролу + цицьки спали. Потом прийшов дохтУр №3 (анастезіолог, як оказалось) вколов наркоз, і малу забрали на перев'язку, трохи плакала, і трохи голосно, но всьо найстрашніше вже було позаду... (Їй почистили ранки і наклали свинячу шкіру)
Софка після "операції" була як інопланетянин, така потустороння, шо аж страшно, знаючи який вона завжди живчик і круть-верть то мене аж мороз пробирав. Відійшли трохи від наркозу, спакувались, спакували Соню і поїхали додому. Дома ми воопше відійшли від наркозу,в процесі коли голова вже варить і хоче туди, а ноги ше не годні, то тре було її водити, но вона в нас діваха самостійна, сопротівлялась))) наганялись і надурілись і тепер спимо....
Короче не дай Бог нікому опинитись в нас в опіковому, та ще й з дитиною!!!! Умов 0 (ноль, повний ноль) ні тобі крісла в палаті, ні ліжечка, ні менежика воопше нічого!! Як мамі самій з річною дитиною піти в туалет я незнаю... Не палата а конюшня, а лікарі то настоящі коновали. Мала почала відходити, прийшов дохтУр №2 і забрав Андрія "на два слова".... анастезіологу 200 грн, асистенту 200 грн і дохтУру №2 350 грн, не кисло, да??? Но ми тоже не пальцнм роблені... нема денег, кончілісь, сказала мать дохтУру прямим текстом і він відстав, чи на довго я незнаю, мені до нього ше завтра на перев'язку йти, будем пАсмАтреть........
Як ви вчинили б у такій ситуації? заплатили?? Кума наїжає шо я зря не платила, бо то дитяче здоров'я, і не потрібно ним ризикувати..... но нашо нагліти на батьківсьеій любові?
