Відмова від дитини

[Antonnn]

А тут Отар Довженко цікаво написав для татусів

Чому діти – це круто
«Шалені татусі» на «Інтері» - пропаганда здорового погляду на молодіжне батьківство. Але тільки для «жайворонків».
«Шалені татусі» - корисна і потрібна програма як для тих, хто вже в курсі, наскільки круто мати дітей, так і для тих, хто планує, мріє або побоюється зробити цей крок. Більшість порад, які ви почуєте від Дмитра та Олексія, ви можете вичитати в розумній науково-популярній книжці. Без якої також можна обійтися - он скільки чудових дітей виховано без жодних Споків і Комаровських. Але навіть для тих, хто знає все, що стосується піклування про дітей, «Шалені татусі» можуть бути доречним нагадуванням: любіть своїх малявок і одне одного, прощайте їм, дбайте про них і про себе.

http://www.telekritika.ua/otar_col/2010-01-22/50596

[happymami]

Марі, в мене в контактах є просто душероздираюче відео, але я не вмію робити посилань, чи як воно правильно називається. Напишіть як це робити.

Відео в контактах можуть переглядати лише зареєстровані користувачі. Але я роблю так: дивлюся. як називається відео в контакті, шукаю по тій же назві на Ютубі http://www.youtube.com/. Якшо відео є в онтакатх, то зазвичай воно є і на ютубі (якшо не домашнє відео). Або можна ще шукати на гуглі.

[Liza]

Antonnn
о, приємно бачити посилання на статтю Ростикового татуся Отара :) (кагбе майже знайомі люди).

[mari]

Ліза а хто це детальніше ?

[Liza]

то чоловік моєї інтернет-подруги, з котрою ми бачилися один раз.

[Liza]

знайшла на іншому форумі. довге, але ж яке сильне........

Я вчера ошиблась этажом
В здании тридцатой гор.больницы -
(Это ветхий, очень старый дом,
Где скрипят тоскливо половицы)

- Как пройти отсюда на массаж?
- Выше. Выше: прямо и направо:
Лестничный пролет. Второй этаж.
За стеклом хирурги-костоправы.

Все не то: А это что за вход?
(осторожно дверцу открываю)
- Девушка, у нас сейчас обход.
Не мешайте! - (я и не мешаю).

- Вы к кому?
- Да, в общем, ни к кому:
- Ах, наверно, Вы из меценатов?
- Из кого? Простите:. не пойму:
- Проходите в первую палату!

Ладно: От чего бы не пройти,
Раз уж так активно приглашают?
Господи, куда твои пути
Приведут сегодня? Я не знаю.

В коридоре сумрачная тишь,
Ожиданье придавило плечи.
Вдруг, смотрю..: застенчивый малыш
Осторожно вышел мне на встречу.

(гoда два ему, а, может, три):
Застеснялся...поспешил обратно...
- Стой, хороший мой. Не уходи!
Но мальчонка убежал в палату...

- Девушка, не стойте у дверей!
Проходите и располагайтесь.
Здесь пятнадцать отказных детей.
Поиграйте с ними: Не стесняйтесь.

- Что сказали вы? Мне не понять:..
"Отказных"? Что значит это слово?
- Господи, ну бросила их мать!..
(надо ж быть такою бестолковой!)

- Бросила? Как это?
- Да вот так!
Вы как будто первый день на свете!
Ведь в России форменный бардак -
(Все мы, в чем-то, брошенные дети):

Надо мной разверзлись небеса -
Как во сне я шла по коридору,
И упрямо горькая слеза
Застилала свет, мешала взору:..

Пять кроваток к ряду у стены -
(В них лежат трехмесячные крошки).
Дети спят:. возможно, видят сны:..
Тихо солнце льётся из окошка.

Медленно на цыпочки встаю:
Кто там плачет?
- Ладушка проснулась?
Успокойся... Баюшки-баю:
Ах, как сладко-сладко потянулась:

Я беру на руки малыша:
- Так... штанишки мокрые: Бывает: -)))
Ну не плачь, - шепчу я, чуть дыша, -
Мы сейчас пеленки поменяем.

- "Доченька": хорошая моя: -
Подношу к губам твои ладошки, -
Мама здесь:.. сегодня мама - я:..
Всё по правде: всё не понарошку:.

Девочка глядит в мои глаза,
И в улыбке растянулся ротик:..
Я молчу: не знаю, что сказать,
Робко глажу спинку и животик.

Маленькими ручками дитя
Обхватило вдруг меня за шею
И прильнуло с нежностью, любя.
(я собою больше не владею)

Не могу сдержать горячих слёз,
Поправляя сбитую подушку,
Задаю бессмысленный вопрос:
Где же мать - беспечная кукушка?

Милая, ну, как же ты могла?!!!
Как? Ребенка подарила миру,
Чтоб затем, лишив его тепла,
Укатить транзитным пассажиром?

Не виню... Поверишь??? Видит Бог:
Знаю все о женской трудной доле::
Мир безумен:. мир порой жесток -
(сердце разрывается от боли:.).

Вот вошел в палату карапуз,
Ножками едва передвигая:
- Стоп: Не падать! Господи: Иисус!
Что мне делать с вами? Я не знаю:.

Сколько здесь печальных добрых глаз!
Как согреть вас всех, помилуй, Боже:
- Я иду: бегу к тебе:.. сейчас:..
- Как его зовут?
- Его? Сережа...

- Ну, Сергунька, ты уже большой:.
Нам ходить давно пора учиться!
Дай мне ручку: шаг: теперь второй:
Так: еще: а ну-ка не лениться!

Молодец! Серега, ты герой:..
Скоро будешь бегать - не догонишь:
Леночка, не плакать: я с тобой:..
Не вертись! - бутылочку уронишь,

Пей, моя родная, молочко:
Подрастай: И будь всегда здорова:.
Знаю-знаю: это не легко:
Ну-ка пей! -)) - уважь труды коровы:..

:::::::. Я вчера ошиблась этажом
В здании тридцатой гор.больницы.
Ночь:.. Гроза:. И первый майский гром:
(мне сегодня слишком плохо спится)

[Olenka]

НЕ ЗАЛИШАЙ це маленьке ЩАСТЯ, від однієї посмішки якого тане серце! Перша усмішка, перше "мама", перший зубчик, перший крок... Коли народився мій Назарчик, я переживала, чи зможу бути хорошою мамою. А він просто любить мене, бо я є :). І йому навіть в голову не приходить, що мами може не бути... Назарчик в 5 місяців перший раз поцілував маму, а в 10 місяців дівчинку :). В рік навчився говорити "щастя"... :) Він моє щастя. Вимолене у Бога, бо ми з чоловіком втратили двох діток... Він моя радість і гордість! Раніше я хотіла кар’єру, успіх, а зараз я розумію, що моя найважливіша в світі кар’єра і найбільший успіх - виростити Людину. Ніщо в світі не замінить ЩАСТЯ материнства.

Жінка все може витримати. ТИ СИЛЬНА! Господь не залишить тебе, бо це Його дитина, і Він потурбується про неї і про тебе. Бог пошле людей, які допоможуть і підтримають. ТИ НЕ ОДНА! ЩЕ НЕ ПІЗНО все виправити! Хай Господь дасть тобі мудрість прийняти рішення, про яке ти ніколи не пошкодуєш! Хай ЛЮБОВ, яка є в твоєму серці, переможе! Хай береже тебе Господь!...

[Melisa]

«Маме…»

Немного боль моя утихла,

На месте время не стоит,

Я без тебя почти привыкла,

Хотя порой душа болит.

Я помню до сих пор твой голос,

Твои счастливые глаза,

Твои улыбку, запах , волос,

Черты любимого лица.

Я знаешь, мама ,так скучаю,

Так больно вспоминать тебя,

Но каждый день я вспоминаю,

Что ты оставила меня

[mari]

ну от- знову залишають. Одна вже вирішила, інша-думає...

Бракує слів, нікого чути не хочуть.

Тому як як і обіцяла Вам, що слова ваші прочитають, ці 2 листочки, які вийшли з ваших чудових слів, занесу сьогодні, можливо якраз їх серця помякшають. Я чомусь в це наївно вірю.

А ви пишіть і пишіть далі, ця робота дуже потрібна.

[Галина]

Я ще до одруження відвідувала в лікарні 3 річну племінницю В палаті була тільки вона з бабусею і хлопчик 10-ти місяців сирітка. Я не пам"ятаю як звали хлопчика і чим він хворів, пам"ятаю тільки сумні-сумні оченятка... Хлопчик був таким тихеньким, не плакав, не шумів, лише сидів у ліжечку і дивився як моя племінниця весело грається з бабусею. Ніхто до нього не підходив, навіть мед персонал не цікавився що робиться в тої дитинки в підгузнику. А коли я хотіла взяти його на руки, то медсестричка так байдуже сказала не чіпайте дитину, ви поняньчите, а потім він нам буде цілу ніч кричати, плакати. Я тоді вийшла з лікарні вся в сльозах, вдома довго думала про долю того хлопчика. На щастя, коли виписували мою племінницю, то прийшли люди які оформляла опіку над хлопчиком і сподіваюсь, що у нього з"явилась сім"я.
Не залишай свою кровиночку, ніхто для неї не буде таким рідним, таким бажаним як рідна мати, ніхто не потурбується про її долю, її майбутнє... Хто, як не рідна мама ніжно пригорне дитинку до грудей. Ніщо так не гріє той маленький беззахисний згорточок, як материнська любов, теплі матусині обійми.
Коли до мене ніжно пригортаються мої дітки, всі негаразди і проблеми відходять на другий план, адже я маю заради кого жити, в мене є мої маленькі карапусики, найбільший скарб у житті. Я б ні за що у світі не залишила їх самих це мій світ, смисл мого життя.