Родинний форум "Сімейка"

Так, дівчата. Чомусь саме так у нас і було.
Головне зараз до своїх дітей так не відноситися!

В мене є сестра двоюрідна Марічка, їй 26. Гарна, добра (навіть занадто), незаміжня, закінчила ВНЗ, працює лаборантом. Є проблема не те що надмірної опіки батьків, а швидше невіри батьків в неї (як описано вище) і маніпулювання бабусі (міні-шантаж здоров'ям "Мене серце буде боліти, якщо...." ). Це дуже образливо і несправедливо. За неї вирішують багато питань, а потім вимагають самостійності і результатів. Ще хто має "зубатий" характер і може відстояти своє право на самостійне вирішення якихось важливих питань, то це півбіди. А так має, напевно, накопичитись багато невдоволення, щоб різко припинити надмірну опіку, почати змінювати своє відношення до життя і змінитись в першу чергу самому.
А віра в себе починається в дітей з якихось дрібничок: вибір іграшок, одягу, заняття, ігор, гуртків, а далі, напевно, і професії. Вміння батьків прийняти рішення дитини і якось дуже тонко корегувати його чи попередити про результат, знайти мотивацію для корисної діяльності.

Трохи зміню тему. Як я вчилась в школі була в нас одна така вчителька з малювання, на той час певно їй було десь 40 років. Запам’яталась вона мені тим, що завжди була чимось незадоволена, зморена життям, заставляла нас малювати якісь конуси і призми,сварила коли стругали олівець на якогось Михайла, Миколая чи ще якесь свято. Бачу, вона далі вчителює в тій школі. І думаю собі, з одного боку, добре що старша жінка має роботу і таке інше. Але з іншого боку, з боку дітей, та й їх батьків, напевно саме малювання хотілось би щоб вела якась дійсно творча, весела, позитивна людина. Така як Іра з Синьої пташки, наприклад. Цей такий творчий предмет мав би проходити дійсно творчо і невимушено. Ось такі думки в голос.

І в нас був такий вчитель з малювання. Ну але в нього було сімейне горе, то може теж так повпливало.
А ще біля мене сиділа моя подружка, яка дуже гарно малювала. В неї обоє батьків художники, ну і в неї талант вроджений. Ну але її стиль малювання не вписувався в рамки схематичного шкільного малювання, зовсім інша техніка, напівтони, і т.д. Я от, наприклад, зовсім не вмію малювати, але оте примітивне, що вимагали в школі, я якось малювала. І мені завжди ставили 4-5, а їй 3-4 Хоч малювала вона прекрасно і роботи в неї були в рази кращі за всі інші. І так мені тоді образливо було, що хотіли всіх під одну лінійку, щоб відповідати невідомо ким вигаданим параметрам... Ще й в такому тонкому предметі, як малювання.

Sam написав:Так, дівчата. Чомусь саме так у нас і було.
Головне зараз до своїх дітей так не відноситися!

На помилках вчаться, тому і стараєшся їх не повторювати. Так моя мама мене нікуди в поїздки не пускала (не знаю чому),тому я пускаю своїх дітей всюди куди б не їздили з класом, навіть коли і не завжди кошти є.Сама стараюсь їх возити літом на 1 день кудись, бо чоловік тяжкий на підйом (коли їхати треба).Виправляю помилки своєї мами.

А я натрапила на статтю про Наталінду!

Дякую Надь! Не дійшли ще руки похвалитися на ФБ лиш поширила

Дічаточка, а ніхто часом того РІА не виписує чи може купує?
Я щось провтикала купити

Попитай по кіосках, в них бувають старі, але знаєш за яке число?

моя мама часом купує
то6і за яке число?