Родинний форум "Сімейка"

А я 20 років жила в передмісті . 5 хв до Тернополя . Але раніше все в місто хотіла ,а після закінчення школи зрозуміла плюси заміського життя. встав зранку тишина , чисте повітря , пташки аж заходяться . красотаааа .ой хочу додому :)

Ненавиджу асфальт, боюся досі ліфтів і їду ними в крайьому випадку сама. Село - моє всьо, а до землі я почала рватися під час вагітності. Гормони то страшна сила, раніше навіть редиску посіяти для мене була проблема, а зараз всі підвіконники в розсаді

Але село селу різниця, мене влаштовує лише не більше 20 км від Тернополя і нормальне сполучення :tipok:

Я не знаю. як кажуть, серединка на половинку. Люблю село, мабуть найголовніша причина, бо там моя бабця зараз живе, бо там я проводила всі літньо-зимові канікули, бо там пройшло все дитинство і бурна юність. Але довго я там теж прожити б не змогла: без ванної, теплої води, туалету, який в хаті. Але з другого боку я страшно любила зранку просинатись під спів горобців та ластівок, ходити по городі босоніж, спостерігати, як накидаються на тебе качки-кури, коли ти їм їсти несеш. О, як коли в нас кролики були.... А як корові листки соняшника зривали... а як ходили їх пасти (корів зі всього села).... спогади-спогади... вернутись б в дитинство...

Я б могла жити в селі, подобаєтья мені там, моє дитинство-канікули-вихідні проходили в селі на Львівщині, маленьке забите село на 30 хат, машина раз в день по селу могла проїхати, а могла і ні, в тому вся казка, природа, простір.
Зараз то село потроху вимирає, молоді майже нема, старі вмирають, хати пустують, невесело.
В мене там хата залишилась, баба переїхала жити до тітки в місто, а ми за хатою ще років 7 доглядали-доглядали, потім якось закинулось, тепер щоб до пуття привести треба досить багато зусиль і грошей вкласти.
А хотілося б мати такий куточок поїхати на тиждень-два-місяць відпочити від цивілізації.
Чоловік в мене навпаки, міський хлопець, в землі порпатись не любить, так що й не дуже горить бажанням там вкалувати. Як прошу поїхати, то їдем, але зразу його там то бомки обсідають, то мухи кусають, то комарі...
Я таки не полишаю надії там організувати базу відпочинку, садок відновити, бо то краще, ніж шукати на вихідні місце в лісі, де свині не смітили.

На рахунок жити постійно в селі, можна, якщо зробит собі відповідні умови - санвузол, інтернет провести :tipok:, ну і віддаленість від міста таки має значення.
На Великдень їздили до татової родини на села, в одному селі як був туалет за стайнею, так і далі там, я навіть туди не заходила, полізла в хабази, колготки подерла, а в інше село поїхали, то татів брат зробив в хаті санвузол, туалет, біде, ванна, душ, руки помила в умивальнику, красота!

pan_kotskyy, а якщо не секрет, що то за село? просто

pan_kotskyy написав:Я б могла жити в селі, подобаєтья мені там, моє дитинство-канікули-вихідні проходили в селі на Львівщині, маленьке забите село на 30 хат, машина раз в день по селу могла проїхати, а могла і ні, в тому вся казка, природа, простір.
Зараз то село потроху вимирає, молоді майже нема, старі вмирають, хати пустують, невесело.

то як про моє село написано, де я дитинство провела. моє зветься Кам"янисте Золочівського р-ну

Sawwku написав:pan_kotskyy, а якщо не секрет, що то за село? просто
то як про моє село написано, де я дитинство провела. моє зветься Кам"янисте Золочівського р-ну

Обана, привіт, воно саме :)

Sawwku, я в приємному шоці. Ми ж певне знаємось?
В реалі я Лариса, знаєш? Ану дай знати хто ти :)

осінню я полюбе дитя асфальта. Я навіть в квартирі мерзну, шо вже казати про село? брр. Коли осінь сонячна, то ше куда не йшло - подвіря сухе, в хаті без болота. А от коли така зюзя шо пальці не згинаються - то ну його - я би в місті пожила

happymami а ти шо думаєш шо по селах не палиться ;-)
В нас тепло приміром, мені в місті було зажарко