А мені подобається Дж. Кехо "Підсвідомість може все".
Колись дуже активно підсвідомила - і все виходило :) .
Модератор: Сяна
Це навіть не жіноча, а суто дівоча проза. Героїні – Мар’яни, Андріани, Олесі, Юстини, Марти, Терези, Лани, Віри, Софії, Зоряни тощо – іноді подорожують, зустрічаються з подругами, задивляються на вродливих незнайомців, а найчастіше печуть смаколики, загортаються у теплі пледи, п’ють каву-чай-лате-мате, пестять котиків та розмірковують про життя й кохання.
Серед героїнь відчутно превалює типаж «закоханої дружини», котра створює коханому чоловікові домашній затишок, готує сніданки, зустрічає з вечерею після роботи (хоча й сама переважно працює), гарно сервирує стіл, підтримує ніжну розмову та варить каву.
Стилістика текстів теж суто дівоча, із надміром прикметників та прислівників: «гарячий запашний напій тоненькою цівочкою заструменів у посудини»; «теплі ковдроподушкові обійми такі спокусливі»; «було якось насправді відчутно страшно» тощо. Авторка по-школярському називає героїню (по черзі з іменем) «дівчина» чи «жінка», подекуди присутні тавтології, «яки» і «щоки», іноді невиправдані лапки, а також багатозначні, з великої літери, Ніщо, Щось та, ясна річ, Він – традиційні дівочі хвороби стилю, загалом вправного і грамотного.
Повернутись до Книжкова поличка
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей