Родинний форум "Сімейка"

а конретно модель? я теж на них дивлюся

Кокетка, в мене теж Кіндл. Із підсвіткою. Читаю, мені очі від нього не втомлюються. Трішки важкий мій. Модель не напишу, бо на разі переїжджаємо і спакувала не знаю куди(( мені він подобається, а чоловік не зацінив(

І я маю ел.книжку Покетбук.вже років 8. Теж з підсвічуванням. Мій муж купив її мені, щоб я перестала "захаращувати квартиру".

Кокетка kindle paperwhite 2013

"Атлант розправив плечі" - давно хотіла почитати. Нарешті випала така можливість. Але щось вона мені так туго йшла спочатку... Ніяк не розуміла захопливих відгуків про неї. Але не люблю залишати книжки недочитаними, взялася знову. І таки вчиталася, зацікавило дуже. Твір неординарний, з багатьма цікавими роздумами про протистояння особистого і суспільного, матеріального і морального. Думаю, тут кожен знайде для себе щось своє. Книжка багатогранна - опис тогочасної Америки, життя людей, наукових досягнень, економічно-промислового потенціалу, історії кохання. Написано дуже реалістично, тому була здивована, що критики твір не відносять до жодної епохи, такий собі ефемерний вимір, що поєднує віхи історії від 1890-х до 1960-х рр.
Хтось ще читав недавно? Бо зі старіших дописів бачу, що форумчанки не дуже в захваті Фільм, я так розумію, не вартий уваги?
Вже хочу прочитати продовження
Але от такі два нюанси. Може то я така перебірлива, але цей український переклад мене реально ввів в ступор! Це мабуть той випадок, коли таки варто твір читати в оригіналі. Так вже ті перекладачі сплюндрували оригінальний текст своїми мовними зворотами і навіть домислами, я б сказала. Ну от, наприклад, уявіть сцену: Дагні, молода американка, власниця однієї з найбільших в країні залізниць, заходить в кафе. І тут йде розповідь словами, на кшталт: "Дагні пошкандибала до шинквасу, де замовила келишок напою" Це взагалі як?! А не можна написати нормальними словами, простою літературною мовою? То зразу уявляється сценка не в Штатах, а десь в гоцулів, де Ксеня в колибі п'є наливку Ну не органічно воно, і все. Не люблю отаких перекладів, де знущаються над автором. Хочеш писати в такому стилі, то пиши власний твір. А вже якщо перекладаєш, будь добрий, без своїх домислів. Бо в оригіналі цього немає!
Ну і ще сама назва мене непутить. В оригіналі це "Atlas shrugged", що дослівно перекладається як "Атлант знизав плечима", що цілком відповідає змісту твору. Це прослідковується не однократно. Ну але погодьтеся, "знизав" і "розправив" - це зовсім різні речі! Звичайно, розправив звучить куди сильніше, але ж це неточний переклад. Мені дивно, чому переклали саме так.
В когось ще виникали такі думки?

erinaceus написав:Не люблю отаких перекладів, де знущаються над автором. Хочеш писати в такому стилі, то пиши власний твір. А вже якщо перекладаєш, будь добрий, без своїх домислів. Бо в оригіналі цього немає!

Я от теж такого не люблю. Інша справа, коли в оригіналі хтось з героїв говорить з акцентом або діалектом, і для цього вдаються до наших нелітературних але таких красномовних словечок, але коли воно недоречне, то звучить штучно притягнуте.
Ми от нещодавно закінчили з Мартою читати "Карлсона", і там постійно вживалось слово "сіни". Ну чого не можна назвати це коридором? Може я не права, але одне діло сіни в селянській хаті творів Панаса Мирного, але в Стокгольмі на четвертому поверсі які сіни?!

Я не дочитала, закинула. Щось багато букав мені було. Може, колись буде натхнення дочитати.. Читала російською, в електронному форматі.

Я читала, і на мене твір справив гарне враження.
Дуже хочеться, щоб цей твір прочитали, ті хто сваряться в маршрутках за пільгові проїзди, щоб прочитали ті, які мліють за радянською безкоштовною освітою і 100% працевлаштуванням, які нарікають на державу, що не надала кожній сімї безкоштовне житло...

А літо цього року в мене з Афганістаном. Сяна, дякую за відгук і що дала почитати. Довго я до неї йшла, а потім теж ковтнула за пару днів. Ну прям аж аж Чоловіку теж сподоб. Сьо аж в автобусі дочитувала, бо було цікаво чим закінчиться. Я теж рекомендую! Залишить надовго Неисгладимые впечатления.

З останнього прочитаного: Ірен Роздобудько "ЛСД", Міла Іванцова "Гра в паралельне читання", Дзвінка Торохтушко "Фотограф".
Роздобудько "Ліцей слухняних дружин". Про заклад, що готує ідеальних дружин, про смерть однієї з вихованок-випускниць Тур, про доленосну зустріч з саксофоністом вихованки Пат і про кохання, яке настільки сильне та самодостатнє, що не вимагає взаємності і здатне жити на відстані, без надії на зустріч...
Іванцова "Гра в паралельне читання". Про стосунки які тяжко нести і шкода кинути. Їх збурюють тексти оповідань, на випадково знайденій флешці. Чоловік та жінка читають їх паралельно, ділячись враженнями електронною поштою. Така гра допомагає кожному пізнати себе і зробити вибір...
Торохтушко "Фотограф". Цікава манера письма, кожна новела зачіпає душу і вчить вірити, що навіть найтемнішу темряву обов'язково освітить ясний промінчик. А вибір завжди за людиною. До речі авторка народилась в Кременці, живе в Тернополі, тому в новелах впізнавана мова і міцевість.