А я так більше не можу жити

[Саша]

сказав мій чоловік і хряпнув дверима. Цікаво як? Нічого ніколи не роблячи, не бавлячись з дитиною, не допомагаючи мамі по дому (в нас власний будинок) а чоловічої руки нема, він по жизні на роботі. Так, він заробляє "непогано" як він каже, а йди знайди де будуть платити більше ніж 2 тисячі. Де працюють ваші чоловіки? Вони теж місяцями на роботі безпробудно і приносять всього 2000. Вони теж не мають коли зробити щось для вас?? Чи це лиш я так попала ?? Вмене інколи думка що він має ще одну сімю.

[flower]

Я незнаю заробітків свого чоловіка, бо вони в нього не стабільні, коли більше коли менше, мені на все хватає і коли шось треба то завжди дає стільки грошей скільки тре, рахунки за світло і газ те ж сплачує він, то ж я навіть поняття немаю скільки то ми платимо... Але таки так мій теж дома буває рідко, то по місту крутиться вертиться як ошпарений і поїсти навіть немає часу заїхати, то дальні поїздки, а я сама дома кілька днів... то ж прекрасно розумію шо таке коли треба зробити якусь чоловічу роботу а його нема постійно, або приїде замучений... Буває шо та робота його і чекає місяцями... але в основному якшо він знає шо не встигає і треба дуже шось в хаті зробити, то наймає людину яка зробить то за нього... та й так живемо... Ось зараз я вагітна і мені подружки часто розказують як їм чоловіки помагали по дому, прибирали, вікна мили чи ще шось таке, а мені про таке тільки мріяти, все самій приходиться робити, бо в чоловіка часу на таке нема, добре хоть гроші до хати приносить, то мені не так обідно...

[ЗІрка]

добре шо приносить... уяви що нема і тисячі :shock: , а деколи і півтисячі нема.
з малим правда наш тато гарно бавиться, був час сидів без роботи, то лишала на нього як десь треба бігти,
неділя - завжди сімейний день.
до роботи - то звичайно треба з налигачем: йди витрапай коврик, повісь ростомір і так далі. але чоловіки такі є - потребують прямої вказівки, надіятися шо сам догадається - то тільки себе накручувати :istereka:

[mala-karta]

Саша, мій чоловік приносить більше.
З малим і по дому допомагає мало, але розуміє, що не правий і виправляється.

Робота, на якій заробляється 2000 тис грн - то не та робота, на якій треба сидіти цілодобово. Це звичайна собі робота в Тернополі, як на мене.

[Ясная Зорька]

у меня нет мужа и я зарабатываю 2000-3000 грн мало но хватает

[Русік]

В мого чоловіка був такий один період - джуе тяжкий і в фізичному, і в моральному плані: якраз народився наш син, і ми дізнались, що його брат хворий, і чоловік вирішив на час його хвороби взяти на себе його бізнес, при цьому не залишаючи роботи.
То він спав по 3-4 години, після роботи основної їхав займатись справами брата, в 8 вечора як штик вдома! - купати малого. Потмі знову їхав по справах. І так півроку.
Живемо ми самі, без бабусь-дідусів. То часом він ще на обідню перерву приїжджав додому, але не поїсти, а мене покормити, бо малий був дуже ручний - з цицьки не злазив.
Зараз трохи легше стало - з/п піднялась, бізнес відпав сам собою. Правда, роботи як було багато, так і лишилось. Працює в двох місцях. Але все встигає - після роботи затримується рідко.
То і в плані допомоги стало легше - при потребі і вечерю приготує, і малого вигуляє. Неділю в основному робить мені вихідний - забирає малого до бабусі за місто. А я живу своїм життям)
М-да, якійсь він в мене ідеальний получається)
Хоча ні! Не ідеальний! Часом носки розкидає))))

Про з/п. Був в КВН, здається, такий вислів: "Приносишь 2 тысячи рублей с трёх тысяч работ!"
Думаю, що при бажанні в Тернополі можна заробляти більше 2000 грн., при цьому не пропадаючи на роботі цілодобово. Тільки треба рішитись - і змінити ту кляту роботу на якусь менш кляту!

[Vika]

Саша не всі такі як ваш . Співчуваю вам від всього серця . в такий ,здавалося б ,щасливий період життя (мав би бути щасливим) найближча людина зробила його кошмаром . залишається тільки вірити що Бог справедливий і сьогоднішніми нещастями ви вистраждаєте собі щастя в майбутньому . не опускайте рук , в житті багато поворотів і невідомо , що чекає за наступним ;-)

[Перлинка]

Ось зараз я вагітна і мені подружки часто розказують як їм чоловіки помагали по дому, прибирали, вікна мили чи ще шось таке, а мені про таке тільки мріяти, все самій приходиться робити, бо в чоловіка часу на таке нема, добре хоть гроші до хати приносить, то мені не так обідно...

якщо мат.становище дозволяє також наймай когось помагати по дому.

[flower]

Дякую! Та ніби позволяє, але шось я непривикла шоб мені хтось чужий прибирав, поки справляюсь сама, деколи важкувато але справляюсь... От незнаю може коли появиться малеча то тоді і прийдеться, бо помогти з дитиною мені нема кому, я буду присвячувати їй всю себе, незнаю чи на хватить часу на хатні справи...

[Радмила]

Так, тоді мій самий ідеальний. Працює дома. І за першою і за другою дитиною, все допомагав (варив, прав пелюшки, прасував...), і ще встигав заробити гроші. І зараз сидить за компом від зорі, і до зорі. Піти в підвал за бараболями, крани, всякі гайшки-швайки, я поняття не маю. Сам за всім слідкує. Підпихати не треба.Тощо рідко гуляєм разом чи з малими рідко гуляє.От не любить ходити на двір :? Зате вдома з ними грається. Заробляє досить нормально.
Правда так було не все. Чоловіків до хатньої роботи треба розумно стимулювати. Чим більше тиснеш, чи наїжаєш - тим більший опір. Міняєш тон і чоловік, починає сам все робити. А потім входить у звичку, і вже не має потреби підпихати.
В нас то сама більша проблема була, як раз час для дітей. І от за старшою, було важче - налагоджував бізнес. Пахав як проклятий, зараз легше.