Русік » 18 квітня 2011, 17:35
В мого чоловіка був такий один період - джуе тяжкий і в фізичному, і в моральному плані: якраз народився наш син, і ми дізнались, що його брат хворий, і чоловік вирішив на час його хвороби взяти на себе його бізнес, при цьому не залишаючи роботи.
То він спав по 3-4 години, після роботи основної їхав займатись справами брата, в 8 вечора як штик вдома! - купати малого. Потмі знову їхав по справах. І так півроку.
Живемо ми самі, без бабусь-дідусів. То часом він ще на обідню перерву приїжджав додому, але не поїсти, а мене покормити, бо малий був дуже ручний - з цицьки не злазив.
Зараз трохи легше стало - з/п піднялась, бізнес відпав сам собою. Правда, роботи як було багато, так і лишилось. Працює в двох місцях. Але все встигає - після роботи затримується рідко.
То і в плані допомоги стало легше - при потребі і вечерю приготує, і малого вигуляє. Неділю в основному робить мені вихідний - забирає малого до бабусі за місто. А я живу своїм життям)
М-да, якійсь він в мене ідеальний получається)
Хоча ні! Не ідеальний! Часом носки розкидає))))
Про з/п. Був в КВН, здається, такий вислів: "Приносишь 2 тысячи рублей с трёх тысяч работ!"
Думаю, що при бажанні в Тернополі можна заробляти більше 2000 грн., при цьому не пропадаючи на роботі цілодобово. Тільки треба рішитись - і змінити ту кляту роботу на якусь менш кляту!
Дорогу осилит идущий!