Що подарувати чоловіку на свято? Ділимось ідеями

[vetta]

я дарю своему обычно одежду ,он сам одеваться не умеет

[TanichkaMuran]

вентилятор під ноутбук, столик для ноутбука

[Ulkanet]

вентилятор під ноутбук, столик для ноутбука

за його гроші

[TanichkaMuran]

ну так....
це справді тяжке питання...коли немає своїх грошей, я того року йому торт спекла....а що я ще можу зробити.
потратила цілий день ,йому було приємно.

[Ulkanet]

щось я навіть не можу уявити, як то жити без своїх грошей

є купа варіантів де їх можна "взяти". заробити, продати щось не потрібне, виміняти і т.д. заробити - це не означає всьо кинути і піти сидіти на роботі 8 год. можна виконати одноразову роботу чи послугу.
ти ж маєш сертифікат, що пройшла навчання з Монтесорі. ну от, набери собі групку діток і займатеся, а за заняття бери по 10 грн. перші 2 занняття безкоштовно, а далі платно. тут люди по 50-100 грн за одне заняття платтять. то за 10 грн - будуть битися
як зайдеш спільну мову з дітками - то не треба буде платити за рекламу - самі будуть до тебе в очірідь ставати і приїжати.
йога для дітей, фізкульт-занняття.
виготовляй сама то "начиння" для уроків з Монтесорі і продавай, проводь інструкцію як правильно користуватися.
заняття можна в хаті, а можна і на дворі проводити. і твоїм хлопцям буде весело. а тобі як буде весело

а сидіти і думати-гадати, що "я можу зробити" - то так можна і всьо життя просидіти і вкладати гроші в "майбутнє" але так і не використати на повну ті знання і вміння. бо добрі чоловіки на дорозі не валяються і нема чого ними по Польщах розкидатися

[Ulkanet]

ще одна ідея для заробітку. це організувати СП з Польщі. Наприклад ІКЕА. дитячий одяг і взуття. чоловік ж часто приїжає? ну раз в місяць є? пра? ну от.

[TanichkaMuran]

так, я думала про організацію свого садка,чи розвиваючих занять. І пробувала на дітях знайомих, на сусідських дівчатках. Для формату "розвиваючого заняття" мій менший ще замалий, він постійно хоче уваги, навіть зі старшою дитиною тяжко чимось зайнятись, він лізе, мішає, йому все треба що є у старшого. Батькі які приведуть своїх діток захочуть "результату" чи хоча би якогось "екшину", я сама раз попробувала відвести свого до Світлани на Монтессорі заняття, ми багато що обговорили, я усвідомила що занять у мене поки не получиться. Інше це дитячий садок. Діти знаходяться у вільному виборі діяльності, там не треба стільки мене. Пропонувала подрузі свого сина нам дати. Оскільки мені ще не так просто як би хотілось ,брати тяжких дітей я просто не зможу. Кожна дитина індивідуальна, просто буває так що з одними тяжче з другими легше, не значить що хтось кращий-гірший. В Монтессорі системі є таке поняття "нормалізація" коли дитина через заняття з матеріалами ,які дуже продумані, через концентрацію уваги переживає переміну у своїх психіці. Тобто будь яка дитина може стати легкою коли є такі матеріали. Але вони дорогі, дуже. І зараз я переписуюсь з одним майстром ,думаю що можна зробити. Колись пів року надіялась на чоловіка, щотижня обіцяв щось зробити, але все бракувало можливостей.
Можливо 4-5 дітей і взяла б 2р. на тиждень. З кожним місяцем мені все легше з меншим, але раніше це було просто неможливо.
Також думала організувати пошив одягу для годуючих мам. Закінчила на швею, стикнулась з проблемою що все що пропонується на продаж усе мені не підходить. ПОки була моя мама в мене то пошила собі дещо...А як мама поїхала...то вже пів року до машинки я не підходила. Думала когось найняти, вже консультувалась з юристом. Але де там...на контроль, на організацію треба було хоч якийсь час мати, а я тільки цілий день і мріяла- помитись, лягти,заснути. Цілий день то старшого розважай, гуляй з ними, в меншого то зуби, то ше шось.
І це на той час було нереально.
Думала щось перепродувати, але це справді не моє ,не можу себе заставити, є люди торгаші за покликанням, але то не про мене. Тай навіть щось продати потрібен той час. Є вдома непотрібні речі то я вже їх 2-гий рік несу в комісійний, раніше чоловік не мав часу, тепер вже той хлам так дістав, що готова само то все відвезти....але,...чи то реально, там ще треба з годину то все їм перебрати, малі той комісійний перевернуть, або мені мозги виїдять.
Звісно, для жінки з дитиною є спосіб заробити. Але коли ти не можеш вдома їсти зварити, помити посуд ,прибрати, бо не могла тих своїх двох разом лишити то один лізе до другий щось починає ,то другий то першого,лише лишу- крики.
Коли вдома такке робилось то не до заробітку, зараз звісно трохи легше стало.

[Marichka]

Може то не моя справа,але,Уляно(Ульканет),що ти вчепилась до Тані Муран?!
Читаю і не розумію- з перших твоїх дописів грузиш нову людину на форумі.
Та й вона і не так жалілась,що б стільки порад давати за гроші,чоловіка і т.п.
Які курси Монтесорі,якщо своїм дітям 1 і 3 роки,якщо жити самій у чужому селі?!Вже так скоро забула той період!!!
Знаю,що будеш зараз мати мені 100 відповідей-ти вмієш "голосно" відписувати.Я сьогодні мало буду на форумі і жаль,що не вмію цитати кидати.До завтра навчусь:)

[Natalinda]

за його гроші

щось я навіть не можу уявити, як то жити без своїх грошей

То напевне кожен дивиться із своєї "колокольні")))) Я з форуму дізналася що гроші є свої і чоловікові, більше року знала що гроші спільні) і всі речі які купуються - теж спільні. Для мене якщо так - то комунпослуги тре спільно оплачувати))))) ліжко спільно купувати)))) на їжу скидатися))))
Відкрию вам таємницю!!!))) Є чоловіки, які ображаються, коли дружина свої гроші тримає десь в ліфчику, а не у спільній трьохлітровій банці))))Як треба було того вентилятора, то чого ж не приурочити його покупку до дня народження

[TaniaPicaSSo]

Я теж, як і Наталінда, схиляюсь більше до спільної каси, аніж мої-твої гроші (тим більше, коли своїх у мене зараз майже нема ), і відповідно і подарунки у нас з чоловіком одне одному мають швидше символічний характер, аніж матеріальну цінність. Буває так, що співпадає потреба щось купити і якесь свято, то можна приурочити, а як нема ні в чому потреби, то обходимось інколи взагалі без подарунків, аніж купувати аби що. Я, буває, якщо знаю, що йому щось потрібно або точно знаю, що його може порадувати чи здивувати, то купую такий подарунок чи роболю, а як ідей нема, то обходжусь привітаннями на словах, приготуванням його улюбленої страви тощо. Або буває, що він хоче сам собі щось купити, але знає, що я таку покупку можу не схвалити, то просить дозволу собі ж купити під свято Якщо чесно, то у нас кожне свято і кожен подарунок то окрема істоія, якоїсь налагодженої системи і правил нема. Головне, як завжди, увага