Друзі чоловіка - ваші друзі?

[mala-karta]

недолюблюю :)
чоловік в курсі.
Але здибуватись не мішаю. Вроді :?

[krapk@]

ніколи не любила Його друзів, а вони мене. Завжди вказували, що від "під каблуком", а я банально ревнувала його вільний час без мене (ненавиджу більярд з тих пір), хоч сама собі могла дозволити з дівчатами гульнути.

[Melisa]

Ну не те, щоб друзі. Так, знайомі. Хоча направду є такі, які мені дуже подобаються,як друзі, бо щирі і відкриті, і прості. А є такі особі, шо я їх десятою дорогою обхожу. :mrgreen:

[musya]

Для мене всі чоловікові друзі стали і моїми друзями. Ми часто відпочиваємо разом . Люблю коли вони приходять до нас в гості і навіть думки такої не виникало, щоб їх вигнати. І якось так склалося, що хлопці з їхньої компанії майже в один час поженилися, тож дружимо уже сім"ями :grin:

[Nymydora]

а ми також дружимо сім'ями, бо якось так вийшло, що чоловік одружувався останнім з усього товариства. НАвіть мені здаєтся, що відколи ми одружені, він якось і з друзями більше спілкується )) і куми в нас всі "зі сторони молодого" :grin:

[TanenRom]

Nelya аналогічно, є такі що дружимо сім"ями, а є такі, що й спілкуватись з ними не хочеться, але зараз чоловік з ними спілкується хіба по телефону - відстань все ж таки не мала.

[irinka]

Так щоб "друзі" я б їх не назвала, але відношусь до них нормально. Можемо інколи на вихідних зустрітись пивка попити Ніколи на вихідних ніхто не "напрягає" бо в кожнгого вже своя сімя і свої проблеми. Такого щоб чоловік десь затримувався після роботи з друзями в нас не буває :-|

[Марійка]

Я не люблю друзів чоловіка. Хоч іноді доводиться з ними спілкуватися, то стримую свої справжні емоції. Та мені здається, що в цьому є не тільки моя вина. Коли дзвінок від кращих друзів чи просто знайомих, він ніколи не відмовляє їм. Навіть коли приходить з роботи, як завжди, втомлений в 10 год. вечора. Я вже була вагітною, як була така ситуація. І він мене саму залишив вдома. ми домовилися, що він до 2 ночі повернеться. Він знає, що я не можу спати, коли його немає. Зазвичай чекаю на нього. В 2 його не було і я зателефонувала. Хоч знаю, що він цього не любить. Але думала, може, мій стан щось змінив... Він не брав трубку, то вибивав. А мене це лиш нервувало. А потім написав смс: "Ну шо вже є?" Мене це ще більше розізлило. Ну, він тоді приїхав десь в 3 чи в 3.30. Мене дратує, коли ми домовляємося про одне, а він ніколи так не робить, як сам скаже. Тим більше, що мій чоловік, коли приходить з роботи, настільки змучений, і я це бачу, що не має сили хоча б щось елементарне зробити. А "гуляти" до 3.30 ночі має і силу, і бажання. Схожого чогось трохи було від дня нашого весілля (ну, не так, щоб постійно чи дуже часто), і така різниця в ставленні до мене і друзів дратує. Тому іноді я їх просто ненавиджу, хоч і розумію, що це неправильно і не по-християнськи.

[Lenysa]

а у нас кум , його друг , а другому він ходив в куми, з ними дружимо сім'ями.Але є такі з якими так, "привіт...па-па."

[malyshka1612]

на щастя чи на нещастя поки не знаю, але друзів в мого коханого є 1-3. і то це не закадичні друзі, а швидше знайомі. бачиться з ними дуже рідко, деколи по телефону говорять і то часто не буває. тому ситуацій з друзями на кухні яких варто виганяти в нас немає)