запощу пост одного львівського мобілізованого - тут відповіді на питання які піднімались
Із циклу "чергування біля буржуйки 3"
*вчорашнє але немав можливості запостити
Медичні нюанси призову
Я-"сліпундра". Без окуляр я не бачу далі нноі кількості метрів
Медична Комісія на призивних пунктах певна фікція. Вона призвана для дуже грубого відсіювання критично хворих та немічних, яких призвали через бардак в документах, або втнаслідок набутих критичних травм та хворіб, інформація про які не була вчасно подана призовниками (будь яку зміну інформаціі призовник повинен подати протягом семи днів у військкомат).
Всіх решта, в тому числі некритичних немічних і хворих (таких як я, з обмеженим зором ) пропускають далі.
По-перше військомат має плани мобілізаціі за які отримує преміі. Не в його інтересах, враховуючи як важко збираються призовники "зарізати" на медкомісіі.
По-друге (враховуючи перше) вони вважають що уже частини та учбові центри по факту мають дивитися на стан здоровя призовників і визначати хто ГОДЄН а хто ні. (Колись ще була "додаткова фільтруюча" медкомісія на обласному призовному, але я іі в цей раз навіть не бачив.
По-третє (продовження другого). Чому саме частини?
Тому що на місцях в частинах
є багато супутніх посад та спеціальностей які не передбачають відмінного здоровя. Повар хліборіз. Автомеханік. Кладовщик. Писар. Музикант. Та купа різних посад. Усі вони роблять усе для функціонування та забезпечення бойових підрозділів.
Ось такі результати моєі черговоі дискусі з військовими.
Це і є певна відповідь усім моім знайомим, друзям та родині на питання:
"Як!?!? Тебе взяли в армію, якщо в тебе зір поганий?"
Мене призвали для захисту Батьківщини. На якій посаді, в яких військах і в якій іпотасі я знадобився Державі я незнаю.
Але те що мене не комісовують означає що десь та й знадоблюсь.
Я - раціоналіст. Я розумію що стрілець чи десантник з мене як з "гівна граната"...хоча в арміі всіляке може бути)))))
Але я готовий бути корисним там де це буде потрібно. Чи то стріляти, чи то співати))
Наразі я учень. І я старанно вчуся(чесно). Вчуся всьому що кажуть і наші і атошні інструктори. Вчуся всьому що дасть мені змогу "не всратись" єслі шо і (повторюсь) бути хоч чимось корисним.
Бо "просто так" в арміі я вже був півтора року.
І до речі рівно 20 років тому в 1995 році.
На цьому все. Чергування закінчилось. Я поів але без шапки. Сьогодні вночі тепло)
з того, кого призивають, то не думаю, що на меті винищити освіту чи культуру - їм легше вручити повістки