Apolloniya написав:Перлинка, може я і тотально неправа, можливо, в вашому випадку це не підходить, але я зрозуміла, що чоловікові треба давати відчути себе чоловіком. Треба, щоб він набрався відповідальності і він переживав за сімейний добробут, а не ти.
Для себе не знайшла іншого способу, як перебрати його поведінку- розслабитись, повністю покластись на нього. Повідомила про це чоловіка, що то все заскладно для мене і не для того я заміж виходила, щоб його нянькою підпрацьовувати і стала чекати. Звичайно, поки він зрозумів, що я більше не буду про все на світі турбуватись, ми набили пару шишок, але тепер все вирівнялось. Він зрозумів, що крім нього, цього ніхто не зробить і взяв на себе відповідальність за наш добробут. Часом бачу, що можу щось вирішити краще за чоловіка, але намірено цього не роблю - нехай набирається досвіду і шукає виходу сам.
ApolloniyaТи може всі пости у всіх темах не перечитуєш,тому й не в курсі :) .
Ну я так коротко повторюсь:
Ми як одружились,я відразу те саме сказала ,що ти вище написала.Що він чоловік,я жінка,він добуває,я пильную,піклуюсь,дбаю,лелію.
Принципово рік просиділа вдома ,займалась домашніми справами,вдома був завжди ідеальний порядок,приготовано перше друге,третє і компот.Певний період перші місяці він ще не погано заробляв,бо власник фірми,на якій він був директором запропонував йому 30% від доходу,при умові що він себто власник до справи не пхається і нічого його не обходить.Ну він приносив гроші ,не розкошували,але й не бідували.Потім власник виявився незадоволенним його роботою(видно по тих же причинах,що недовольна зараз я )і умови поміняв,дав йому якусь смішну мізерну зп.
Так от я тоді сильно в ті розклади не вникала,і як стала допитуватись ,скільки то 30% від прибутку,виявилось,що то приблизно 2000 у.е в місяць.Які він просто напросто не забирав,бо йому було не треба.Ви десь таке бачили?
А потім йому звісно ж їх ніхто й не віддав.
По перше,як можна було запустити роботу,де ти стільки заробляєш?
Як можна було навіть не цікавитись скільки ти заробляєш ,і цього не забирати?
І як можна було втратити можливість стільки заробляти?То ж на дорозі не валяється?
Так от ,а після того настала дупа,і ми дуже довго,поки я сиділа вдома і нічого не робила,а давала йому можливість відчути себе чоловіком жили мяко кажучи дуже скромно.і вже постало питання про те щоб розійтись,дітей тоді ще не було.Але я таки його кохала і вирішила взяти все в свої руки.Але виходить,що і так не добре і так зле.
