Ох, дівчата, і смішна історія вийшла з моїм Мопасаном. Хто не в курсі, на попередній сторінці початок історії.
Так от продовження. Написало мені загалом 6 людей, одній з яких я відправила реквізити для оплати, думаю, ладно, подивимось, що буде. Потім дщвонить чоловік якийсь і теж хоче купити Мопасана, знов ті самі питання задає, що і всі, а якого року видання і хто там в редакційній колегії перекладачів. Мені аж смішно)) Ну але ладно, граю в ту гру далі, мені ж цікаво, які там схеми в шахраїв. Спитав чоловік реквізити для оплати, і опа - через пару хв оплатив. Я все одно ще чекала якогось підвоху. А тим часом заходжу на олх писати тій дівчині, якій давала реквізити раніше, щоб не оплачувала вже, бо продано. А вона в ту ж секунду пише, що вже оплатила. Заходжу на приват, дивлюсь, реально є дві оплати з різницею в кілька хвилин. Ну думаю, якесь таке. Зараз будуть просити перекинути гроші назад на якусь інакшу картку, пригадую всі шахрайські схеми, які колись чула, гуглю далі "шахрайські схеми на олх" і не можу зрозуміти, де підвох. Пишу людині, яка оплатила другою, що дайте номер картки, скину вам гроші назад. Вона дала - та сама картка, з якої платила, все ніби нормально. Ну але я ж розумію, що так просто то все не може бути, щоб нікому-нікому не треба місяцями, а тут ща один день всім стало треба. І я не втрималась і пишу тій дівчині, кажу, так і так, скажіть чесно, а нашо вам ті книги? Може десь на перепродаж? Бо мій чоловік вже висунув теорію, що може якийсь колекціонер шукає ті книжки, і люди відслідковують таке і хочуть перепродати. Ми навіть гуглили, чи нема такиз оголошень )))))
І ось вам нарешті розгадка. А виявляється, позавчора, 18 жовтня, Оксана Забужко написала пост на фб, де згадувала саме це видання саме з цим перекладом, що воно дуже цінне, бо там дуже крута підбірка перекладачів та ред колегії. І всьо ))) А там ще хтось кинув в коментарях посилання на моє оголошення, і понеслось)) і з того моменту всім стало треба мого Мопасана. А до того ніхто не знав його цінності і нікому він треба не був )) навіть мені, як виявилось)) Тож я з того всього зажала і не продала нікому, відправила всім гроші назад. А може колись і продам, але вже за більші гроші, а не за 150 грн, як він був виставлений. Точніше навіть не я, а мої батьки, бо це їхні книги, які вони просили мене продати. Розказала вже мамі, посміялись з нею