Швидка допомога

Їздили ми з дітьми сьогодні купувати босоніжки, і по дорозі бачили швидку, я от собі згадала, такий випадок: Андрійку було 1,5міс як мене почав турбувати жовчний міхур, перебивалася таблетками. Одного разу десь в 22-23год мені стало дуже зле і викликали швидку з мобільного, а вона до мене не приїхала))) Добре що є безвідмовна сусідка-медсестра яка в той вечір не була на роботі що вколола уколи, І недавно свекруха мала проблеми з судинами і теж викликали швидку то вони через ДВІ ГОДИНИ передзвонили і спитали чи виїжджати їм. Бували в когось схожі випадки?

В нас була інша ситуація. Приїхала родичка свекрухи з Херсонської обл. І в день від"їзду в неї відняло мову і ліву (здається) частину тіла. Інсульт. Швидка приїхала, але забирати в лікарню не захотіли. Сказали не місцева, робіть з нею що хочете... То батьки своїм транспортом її в лікарню везли і платили, щоб прийняли...

я вже нічому не дивуюся...

Чи доводилось вам коли небудь викликати швидку допомогу?
Якщо так, то з якого приводу? Скільки часу доводилось чекати?

Я пробувала викликати, (в чоловіка раптово почала підніматися температура, так що ним аж трусило, не знали від чого) сказали мені - а чого ми приїдем, в нас крім анальгіну більше нічого нема.

Я викликала швидку один раз, перед тим як мені зробили операцію на апендицит. Ввечері сиділа вдома, дивилась з чоловіком телевізор аж тут почало в боці трохи поколювати, але лежала, думала пройде. Потім почався сильніший біль, тоді подзвонила і викликала швидку. Вони приїхали через 30 хв. то мене вже й боліти перестало оглянули мене і сказали що раз вони вже приїхали, то все-таки краще поїхати на огляд до лікаря і провіритись Я погодилась, ми сіли з чоловіком в машину (мені навіть цікаво було все оглядати, бо до того ніколи не бачила, що там всередині )
Так як мене вже нічого не боліло, то навіть не могла собі уявити, що будуть робити операцію а мені пізніше пояснили, що коли переходить в іншу стадію, то біль вже не такий нестерпний. Все-таки добре, що я тоді викликала швидку і погодилась поїхати на провірку, бо мені казали що була 3 стадія, якби залишилась вдома, то апендицит міг би тріснути...

і я викликала, коли в малого бувприступ ларингіту. Приїхали за хвилин 10. Лікарка була непогана. Але краще туди не попадати.

Я погодилась, ми сіли з чоловіком в машину (мені навіть цікаво було все оглядати, бо до того ніколи не бачила, що там всередині )

І як там в середині?

Олеся, якщо чесно трохи страшнувато... правду пише Крапка, туди краще не попадати. В тій що ми їхали був звичайний маленький умивальник, більше нічого особливого, ніяких препаратів не було. Звичайна газелька.

і я викликала десь 2 роки назад. теж бік болів сильно і довго, то чоловік вмовив здатися дохторам.
за скільки приїхали то не помню, але що було далі то тихий ужас!
в машині хіба трупів возити, бо ще й по наших дорогах думала хребці в труси посипляться. лежати нереально, сидіти боляче, стояти не варіант (хіба головою люк пробити)
в лікарні пересмєнка, лікаря не найдеш. через фіг зна скільки якогось найшли, помацав живіт і видав що то апендицит. кажу, що схоже я вагітна (3 тести підвердили), то завдяки цьому аргументу відправили на узі. там ще жахливіше, купа народу всі злі і їм пос-ти що тобі може гірше, що швидка то не таксі і просто так не приїздить... лікарка від того ще зліша, нічо не побачила, взагалі. гінеколог направила в жк№2, най там розбираються бо вона не може поняти. корче вже хотіли різати, попри те, що нічо ніхто не бачить, для профілактики певно.
цим мене остаточно вивели, ми розвернулися і десь годині в 14 (приїхали в 6,30) попали додом. поспала і все пройшло, разом з "вагітністю" (досі не знаю чи вона була)

тепер тридцять раз подумаю, перш ніж викличу тих ***