Саша написав: Аборт було пізно, та я мабуть і не на наважилася. Я не уявляю чи зможу все це перенести.
Добре,що пізно,буде важко,але ти про це ніколи не пошкодуєш.
Лиш думай добре про діток ,бо вони все відчувають,шкода їх так як і тебе.
А за що ти найбільше переживаєш?Що важко буде одній з дітками?
Чи що тебе зраджують та роблять боляче?
Колись крапка писала що як журиться ,що нема нових чобіт,то згадує,що в когось нема ніг,щоб ті чоботи вдягти.
А Ольга Богомолець ,колись ділиласьв одній з передач,що коли їй дуже важко,то закриває на кілька хвилин очі,і уявляє що є такі люди,які не бачать.І тоді всі проблеми робляться просто мізерними.
А уяви собі скільки всього люди пережили не так давно у війну,в голодомор.Зараз же зовсім інші часи,всі мають кусок хліба і до хліба,вдітись взутись матимете,дах над головою є,та ще й з тобою поряд є людина готова підтримати та допомогти.Ти справишся,я вірю,тільки зберись із силами та не розкисай.Бо тепер життя та доля трьох маленьких людей залежить лиш від тебе.
Якби зробила аборт,все було б набагато гірше ,можеш в тому навіть не сумніватись.
Щоб дітки в подальшому були щасливими,треба щоб вони були бажанними,попробуй зосередитись на цьому,і не думати про проблеми.Читай Біблію,побачиш стане набагато легче.І в силах Бога поміняти твого чоловіка,він Всемогутній,для ньго немає нічого неможливого,треба лиш дуже сильно цього захотіти,повірити та набратись терпіння.