Родинний форум "Сімейка"

ті, хто в ФБ напевне знають, що це за хештег. хто не в курсі, можна почитати, наприклад, тут

які ваші думки? чи варто таке писати?

Трохи прочитала і думаю,яка я щаслива,що не мала як таких домагань.
Писати,думаю,варто.
А з психологічного боку,то, може, після розказаного буде легкше

до цього флешмобу я навіть не задумувалася, наскільки це велика проблема. але... 3 моїх знайомих були згвалтовані - одна зовсім маленькою, одна ще неповнолітньою і одна вже студенткою. Це при тому, що тема насильства рідко піднімалася в розмовах. Все дізнавалося випадково, між іншим...
мені в житті насправді щастило, бо ситуації були "на грані", але так і залишилося на рівні словесного тиску чи залякування. не знаю чому так, можливо реакція моя "напрягала"
але напишу один випадок. Школа, точно клас не памятаю, десь середня. Ми сидимо пишемо контрольну і тут я відчуваю, що сусід по парті пхає мені руку між ноги. я з усієї сили заїхала йому по щоці. але проблема не в хлопці - можна списати на вік. а в вчительці - мене виставили за двері, бо я погано поджуся
не знаю, чи допоможе тим, хто написав свої історії. читаючи коментарі під тими постами стає страшно, а їм потрібне прийняття і підтримка. але паралельно піднялося ще одне важливе питання - жертва сама винна. як багато людей ставлять цей ярлик. коли всі навколо кажуть, що жертвасамавинна, вона теж в це починає вірити. і мовчить. а мовчання розвязує руки

В новинах недавно про цей флешмоб розказувала. Я одразу подумала може жінці стає легше, як виговориться? Але відкрито то сказати не кожен зможе. А потім в новинах психолог казала, що то не дуже добре так обговорення в соцмережах, тому що лиш жінку вертає в той час.

я сумніваюся в користі флешмобу для жертв ґвалтувань, але там не лише пор грубе насильство писали. про багато побутових і звичних в нашому суспільстві речей, про те, що ми можемо бути не жертвами, а спостерігачами, але коли нічого не робимо - то сприяємо тому.
крім того, багато батьків почали розмовляти з дітьми, особливо дівчатками. про те, що можна чужим, а точніше не можна. як захищатися. не боятися говорити. десь бачила підбірку ігор, в яких діти вчаться правильної поведінки, бо те що просто розказати не завжди діє.
під час однієї такої розмови один чоловік з стрічки друзів дізнався, що до його маленької дочки ліз клоун, на дитячому дні народжені
підняття цієї темі показує наскільки скуте в темах сексуальності наше суспільство, і які наслідки від цього можуть бути

Можливо, аналізуючи чужі історії робиш висновки і для свого життя

Якщо мовчати - то тоді і звертати уваги на такі болючі теми не будуть. А ці теми варті уваги, хоча, не кожна зважиться розповісти про певно найжахливіше у своєму житті.

taranjka написав:
але паралельно піднялося ще одне важливе питання - жертва сама винна. як багато людей ставлять цей ярлик. коли всі навколо кажуть, що жертвасамавинна, вона теж в це починає вірити. і мовчить. а мовчання розвязує руки

Не згодна із цим повністю. Адже коли жінка просто йшла додому темною вулицею, а на неї напав гвалтівник, хіба вона винувата у тому? Вона що, звала його за собою чи на щось натякала? Або коли дорослі чоловіки лізуть до дівчат? Я розумію, що зараз такі бувають, що і не скажеш, що вони неповнолітні. Але всеодно це не виправдовує тих, що усе беруть силою. А про тих, що гвалтують маленьких діточок, взагалі казати не хочу - їх як мінімум довічно треба ув'язнювати