Сподіваюся, ви будете за мене раді
Ми купили ділянку
Таку, як хотіли і навіть краще 
В селі Іванківці, десь 20 км від Тернополя. Село - гарне, і не дуже забите, і вже достатньо далеке від Тернополя, дач мало, корів багато, одним словом.
Ми живемо взагалі, як кажуть селяни, в лісі.
Там біля самого села йде ліс, в якому зробили вирубку маленьким клином і там утворився невеличкий хутір. Наша ділянка знаходиться на пагорбі, з одного боку ліс, з другого наступний паорб з полем, з двох боків сусідські городи.
Ліс дуже гарний, світлий, з великими деревами. І на це можна дивитися просто з вікна.
Біля ділянки є глина, з якої ми будемо будувати 
По дорозі біля хати певно раз в день може машина проїхати, якщо не раз в тиждень. Траси не чути взагалі.
Дорога до села не ідеальна, але більш-менш, тільки в одному селі дуже вузька. До самої хати є тверда дорога.
Річка трошки далі, внизу. Але це й добре, бо за дітей не будемо боятися, і сиро не буде. А щоб покупатися сходити - вона досить близько.
А саме головне, що на цій ділянці виявилася хатка, з саману (з того матеріалу, що ми хочемо будувати), в досить гарному стані (ми туди вже готові переїзжати, але через різні причини певно ще до травня будемо в Тернополі). То ми вирішили нового не будувати, а добудувати цю. Там є десь 35 кв.м., і ми ще десь 30 добудуємо.
Він як подивився краєм ока на ті фото, подумав, що я взагалі зїхала з глузду і дуже нервувався, як я верталася до цієї теми 
