Я коли перїхала до чоловіка жити,то була пуста(без меблів) квартира після ремонту з купою всякого мотлоху.Залишила лиш саме необхідне,решту просила викинути,він не погодився,то виніс в підвал.Де все й досі лежить,тобто ті речі за 6 років нам так і не знадобились,вже в хаті є повно такого що пора викинути,або хоча б в підвал винести,тільки там місця нема.Добре,що скоро переїжджаємо,то я під шумок все почищу.Також не люблю захламлення та старих речей,лиш важко вмовити чоловіка з ними розлучитись.Я вважаю,що потрібно звільнятись від старого і робити місце для аналогічного нового,бо поки користуєшся старим,то в новому ніби й потреби нема ,якось не критично.
З одягом це в мене завжди діє,чищу шафи від того що давно не вдягала,потім бачу що пусто реально нічого нема,і починаю скупляти новеньке,купа задоволення :aaaaa: :aaaaa: :aaaaa:
А чоловік навпаки вважає,що спочатку треба мати то нове,а тоді позбавлятись від старого,тільки я переважно роблю покупки як мене вже притисло.От не подобається мені наприклад чайник,щоразу думаю,тре купити новий,і всеодно не купую роками,те що під руку потрапляє не подобається, щоразу думаю що знайду щось краще.А наприклад старий чайник побився,і я побігла того ж дня купила який був,і тішуся що вже новенький.
Я фен-шуєм не захоплююсь,але колись читала,що старі речі якими ми себе захламляємо наганяють депресняк.І є перешкодою до того аби їх заміняли нові аналоги.
