Система "Флай-леді". І як вам?

[Marichka]

Ми попали жити в село,коли я пішла в декрет і так живемо вже 3 роки.То,справді,з одного боку легкше.Дитина спала в колясці,а я щось готую чи навіть картоплі можна начистити на подвір"Ї,часом навіть не чесалась і пів дня проходила в піджамі.Бо в Тернополі поки виберусь...Але є також і більше роботи,взимку в містах ще сплять,а тут вже сніг потрібно розчищати,літом косити...

Щодо флай леді,то я до чистоти ставлюсь спокійно і мене голова не болить,якщо щось не дороблено.Але,як має приїхати мама,то я її називаю "санстанція" і швидко мобілізуюсь,все вимиваю і видряпую,зайве виношу на стрих чи в підвал і роблю "ідилію" )

[Natalinda]

стрих чи в підвал

Ці речі в селі, чи власному будинку - то просто палочка виручалочка іноді))))

[TaniaPicaSSo]

Все життя прожила в квартирі і мріяла про те, щоб мати горище. З моєю захламністю, я би тоді взагалі нічого не викидала і все скидала туди. Тому добре, що в мене його нема

[Радмила]

все що можна було скласти в шафи, на полички, складено. Де взяти місце на поличку?. Тоді взагалі ходитини зігнутою доведеться

[Ulkanet]

[Радмила]

Я сьогодні таки розгребла ті банки. Чоловік викинув, щось з підвалу і всі банки успішно перемістились туди.

[Радмила]

Читаю зараз книгу "100-секретов-успевающих-мам". Книга перегукується з системою флай.Відкрила-нагадала чарівне слово "заодно", замість слова "потім".
Насправді дуже чарівне слово. Наприклад, топила смалець і заодно перевірила шафи на наявність непотрібних консерв. Замість того, щоб взяти пусті банки, витягнула торішні помідори, з вже вздутими кришками, які "та колись потім", думала звільнити. Все повідкривала, помила, посушила, туди смалець залила.
Мила умивальник, і заодно, протерла кафель над ним, унітаз, і заодно все, що потруч і під руку попало. Складала продукти в холодильник, і заодно протерла полицю перед тим, як туду щось ставити. І таких "заодно" стало багато.

[Любов]

то виявляється "заодно" то моє слово супутник по житті, бо постійно так робила і роблю, прикольно.

[Радмила]

Повезло тобі Люба, в тебе такі супутники, а я тільки вчуся і вчуся

[TaniaPicaSSo]

Мені дуже запам"ятались і згодились слова з якоїсь статті флаймами Свєти Гончарової "не делать, а поделать". Не прагнути високих результатів, а зробити рівно стільки, скільки на то було часу і натхнення. Бо раніше мене дуже часто спиняла думка про те, що я і так не встигну щось закінчити або ж це займе у мене півдня (хоча часто справа, на яку півроку налаштовуєшся і думаєш, що займе цілий день, насправді займає лиш годину чи дві), і я просто не бралась до роботи.

А згадуючи ці слова, я реально роблю щось по чуть-чуть, розбиваючи роботу на малесенькі шматочки. Наприклад, колись я вважала одним завданням "помити холодильник", і саме так і підходила до цієї справи - помити цілий і ніяких інших варіантів, і відповідно, могла відкладати це на хто-зна коли. А потім стала ставити собі менші завдання - помити одну поличку в холодильнику, наприклад. А якщо є час і натхнення, можна потім і другу. Але мені якось легше так підходити до завдань, коли я не ставлю собі дуже високих цілей.

Ще один приклад. Раніше я ставила б собі за завдання після зими помити і поховати з коридору весь зимовий одяг та взуття. Але знову ж таки, розуміючи, що це дуже часо- та енергозатратна справа, я б до травня не зібралась це зробити. А так я кожен день ховаю по одній зимовій речі, ну чи скільки вийде. То сніжколіп, то одну пару взуття помила і сховала, і т.д. Так, іще досі не все забрала, але це вже краще, ніж нічого.