Як не "зриватись" на дитині?

[Shalimar]

Шалімар, а ти сама не помічаєш?

Я написала, чтО меня удивляет. Сочувствующие. И это преподносится как норма. А трезвый совет подлечиться - как преступление.
А вот что имела ввиду Гра з Вогнем - хотелось бы уточнить
как я поняла, прозрачный намек на то, что я - латентная психопатка, или явная, но скрывающая это ))

[Sawwku]

цікаво,хто погодиться залишити свою дитину з ма де?

я б погодилася. цікаво, ти кожної миті знаєш, що з твоїми дітьми виробляють в садочку? його реально треба більше боятися.
зрештою, якщо вже так страшно, то можна всадити поряд свою гепу і няньчитися з дітьми разом !

дівчата, кого потягнути на пляж і облити відром води? ви вже одна на одну слиною бризкаєте, аж через монітор долітає :o . сиджу читаю, і вже мене злість пробирає.
а не можна прокоментувати і не с***я далі слабо???

[mari]

Дівчата, припиніть між собою сваритись. Ви вже поради дали!
А якщо мама буде жалітись бо вона алкоголічка чи наркоманка, ви її що на ешафот поведете ?

[Перлинка]

Вже давно всі припинили,я принаймні ще вчора

а через таких хто кричить припиніть тема і далі актуальна

алкоголочці чи наркоманці я також пораджу до церкви і на лікування

вже мільйон раз повторювалось що ніхто не засуджує ,якби таке не дай Боже трапилось зі мною то,коли при здоровому глузді робила б все можливе ,і по церквах і по лікарях,а людина не перший місяць скаржиться на одну й ту ж проблему яка не вирішується,сидить в неті і шукає лиш співчуття та виправдання.

[Shalimar]

я в осадке
где сварка?? кто свариться??
...... )))
Я вижу лишь эмоциональную расстановку точек над "ё"

[georginochka]

Ще я відпишусь, бо ма_де десь писала, що мої слова мають якийсь не той ефект. Хоча я з усією тактовністю, на яку здатна, намагалась її не критикувати, а дати дієву пораду з власного досвіду.
Написано тут вже багато. Дечого з того я не знала, коли намагалась дати якусь пораду ма_де (наприклад, що ця проблема на форумі не вперше).
Думаю так, якщо в людини виникла проблема, вона розуміє її, визнає, знає "звідки ростуть ноги", то логічно взятись за її вирішення. Самостійно, обговорюючи з найближчими людьми, а не шукаючи виправдань і жалості на форумі, щоб потім ще й ображатись на чиюсь критику. Не виходить вирішити самому, треба до спеціалістів про яких тут писали.
Якщо протягом кількох місяців цього не відбувається, а дитина продовжує страждати, то це може означати тільки одне - людина для вирішення проблеми не готова робити практично нічого, а хоче тільки чути, яка вона бідолашна, бо не може себе контролювати і тиранить свою дитину.
Така поведінка не вартує підтримки. І писати в неті про свої проблеми ніякий не подвиг.
Прошу вибачення, якщо когось образила. Не мала цього на меті. Просто висловила свою думку.

[Перлинка]

Самостійно, обговорюючи з найближчими людьми,

ма де писла ,що всім близьким "пофіг"

я вважаю,що і жалітись треба і підтримки шукати треба іпорад просити на форумі,тим більше якщо більше нема де ,ми всі тут таке пратикуємо

але й прислухатись треба

а ми бачимо ,що всі практичні поради

такі як (найняти няню ,а в той час самій піти на роботу,аби було чим оплатити послуги няні),віддати в ясельки ,скористатись допомогою форумчанок ,які її пропонують,домовлятись з чоловіком щоб давав час мозгами відпочити від дитини,і навіть просто плюнути на всі недороблені домашні справи,а частіше ходити з дівчатами на форумівки аби набиратись позитивного досвіду спілкування з власн.дитиною

відкидаються і ніщо на даний момент не є можливим :?

якщо б в мене постало питання продовжувати годувати річне дитя грудьми,чи припинити,іноді розлучатись на кілька годин та позбавити його від тортур і себе від душевних мук,думаю однозначно шкоди буде меньше від другого варіанту.

тим більше ,як правильно пише лорелей ,в такому віці необовязково годувати вдень,можна залишити лиш нічні годування.Моя мама ходила на роботу,при тому я була на ГВ.Що й роблять багато дівчат,Нимидора,Крапка,може ще когось забула .

[georginochka]

Перлинка, з тобою, в принципі, погоджуюсь.
Але якщо рідним пофіг, тоді самому, бо дитина ж то своя і життя своє, або й справді погоджуватись на запропоновану тут допомогу.
Я не проти, щоб жалітись і шукати підтримку на форумі, але якщо описує проблему, то треба бути готовим вислухати не тільки позитивне, або ж робити позначку "до критики несприйнятна, прошу тільки жаліти, розуміти, втішати і підтримувати".
Якщо поради не підходять, то або з порадами що не так (що навряд, бо прозвучали різні варіанти), або ж ма_де не готова до вирішення проблеми. Тоді залишається сподіватись, що "дозріє" вона швидше ніж завдасть серйозної шкоди своїй дитині.

[ma_de]

Неприємно залишати недоговореності.
Тому:

під гостем чи псевдоніком можна що завгодно написати,то ніяке не досягнення.

З досягненням і я не погоджуюся.
Є речі в нашому житті, котрі ми не готові виносити на люди з розкриттям своєї особистості, тоді рятує режим "інкогніто". Я написала не щозавгодну правду і на щастя отримала позитивний результат, та на жаль із побічними ефектами у вигляді приниження мене.

людина не хоче визнавати що хвора

А ось і клеймо. Від крутого психолога.
Ви ж не знаєте, як я живу і які в моєму житті є фактори, що впливають на мій психоемоційий стан!

підтримка ,похвала -влаштовує. а критика сприймається агресивно та в штики

Підтримка влаштовує, бо вона якраз потрібна в ті моменти, які вам - на щастя - не є відомими.
Прикро, що ви вбачаєте в моїх дописах агресію та "штики". Я лише намагаюся пояснити свою позицію. А якщо ви читаєте мої дописи в поганому настрої і вкладаєте в них негативну інтонацію - то не моя вина.

нічого не в тямі,явний неадекват в кожному реченні

Справді явний? І справді в кожному? Прикро таке читати. Ймовірно - див.вище.

коли мама втрачає контроль над собою,відривається по повній,а потім падає перед дитиною на коліна обціловує, цим себе виправдовує і наступного разу все
повторюється по тому ж сценарію

Мама-я справді іноді втрачає контроль над собою. Проте на коліна не падає, СЕБЕ НЕ ВИПРАВДОВУЄ, на дитині не зривається "по повній", а тимчасово застосовує фізичну силу проти дитини. Ви собі справді уявляєте, що я від того отримую задоволення, тобто "відриваюся по повній"?
Наступного разу це не обов"язково повторюється.
Я так бачу, що ви на стільки мене чомусь зненавиділи, шо трактуєте мої слова як собі хочете, щоб виправдати вашу правоту.

для людини трагедія,що річна дитина обробилась,я лиш наголосила на тому що то нормально,всі діти так роблять,мої в тому числі і їх не треба за таке карати.

Ви неуважно читали:

Дитина засрала (в прямому розумінні) сьогодні кухню - дурнуватий коврик на підлозі, важко відчистити - то ж маю додаткову побтову проблему зі смородом.
Вдала ілюстрація до того, що маю на душІ.

Жодного слова про те, що то для мене була трагедія. Дитину я за це не карала. Так, крикнула, чи шо там, але дитина не постраждала АНІСКІЛЕЧКИ.
Ще один доказ того, як ви упереджено ставитесь до мене і трактуєте по своїму мої слова, вигадуєте казна-що.

Бо ніхто з нас своїх дітей не кусає і не дубасить,якщо не попросились на горшок.

З чого ви взяли, що я в таких випадках так поводжуся - зовсім не ясно. Нічого такого я не писала, а отже ви знову вигадали.

Мені здається ніякої ма_де насправді не існує. Це хтось заходить, щоб постібатися над сєрдобольними мамашками

Краще б це справді було так.
Та й існувати мені іноді нехочеться. Але то швидко й безолісно минає і буває дуже рідко.



Відповідати мені не обов"язково. Мені багато чого й так зрозуміло.

Прошу вибачення в модератора, якщо писати не слід було.

[mavpusya]

Я розумію ма_де, чому вона не хоче прийняти допомогу дівчат. Бо одразу ж ловила б на собі осуджуючі погляди при зустрічі і тикання пальцем: "он диви. це та із форуму, що дитину кусає!" а Тернопіль велике село...
Та це не виправдання, що ситуація стоїть на місці. Треба щось робити. Хочеться почути від ма_де, чи вона вирішила, як планує боротись із собою?
Приходьте на зустрічі обов"язково, бувають мами із річними дітками, у темі про слінгозустрічі можна відслідкувати. хто буде, щоби Вам була компанія для забавок, щоби мали змогу більше поспілкуватись і відвести нерви, поки пагодки бавитимуться.
Я якось інтуїтивно вирішила поговорити на тижні із своїм чоловіком, бо раніше не хотіла його турбувати, у нього важка нервова робота, ще й я зі своїм виснаженням. Але зрозуміла, що просто поїду дахом, якщо не попрошу його погуляти із малою. Ось четвертий вечір чоловік гуляє із малою. я майже всі справи повирішувала. окрім прибирання :oops: Вважаю, що від порохів ще ніхто не вмер. Якщо татусь ще в понеділок погуляє із малечею, то й з цим розберусь. Сьогодні він мене звозив на шопінг із власної ініціативи, я думала ми на закупки продуктів їдемо. Із несподіванки навіть нічого і не хотіла, то купили малій посуд, бо вона активно намагається їсти сама. Мене це так якось піднесло, стільки енергії, а здається така дрібничка. Ми навіть поцьомались після покупки, вже не памятаю. коли останній раз таке було :?
Ситуація із дитиною і нервове напруження, думаю відбивається і на чоловікові, може варто попросити допомоги. бодай тимчасово, щоби вернути в сім"ю гармонію? Щоби не додавати ще однієї проблеми, псування стосунків із коханим?