Як не "зриватись" на дитині?

[eney]

Гість, найми няню і піди на роботу, полегчає, повір жодна мама народжуючи(особливо вперше) не готова до тих змін шо приходять в життя з появою дитини, моя тітка наприклад не могла помити своїх дітей коли ті покакали(уяви наскільки бритко їх було!), і мій малий постійно каки валить, причом не в одному місці а маленькі мінки по всій квартирі, і я хожу шукаю їх Є, я теж вибухаю на малого, але руку піднімати не хочу, бо там 10 кіло і я як ляпну то і покалічити можу! а то моя кров, я носила, я родила, я виховую і то моє найбільше найцінніше багацтво в житті, та і з рештою я не хочу йти з маленьким монстриком який буде випромінювати ненависть до мене. вон чоловікова сестра виховала, шо мала в 3,5 матом їй відповідає! Ти такого хочеш!?говори чоловіку, лишай малечу, тікай на пару годин в тиждень від неї. скажи скільки дитині років?

[Shalimar]

повір жодна мама народжуючи(особливо вперше) не готова до тих змін шо приходять в життя з появою дитини

ну-ну, не надо за всех расписываться ))

Я не понимаю, за что можно ругать маленького ребенка. Обычно это просто родительская нехватка терпения. Потому что ребенок не всегда делает то, что от него хотят. Ну и правильно! это ж не заводная кукла, а живое любопытное существо, еще не совсем смышленое, но со своим характером, нравом, настроением и желаниями! И надо с ним считаться!

А чтоб какашки не собирать по квартире, существуют подгузники или трусы.

Еще одно. не "Ребенок делает шкоду!" а Ребенок оставлен без внимания!!!!

[ma_de]

Це я, Гість.

Відчуваю себе по дурному, коли депресія вже скоро мене доїсть, потім приходить якийсь просвіток, котрого
на довго не вистачає, і потім знову мене клинить. Треба періодично волати по допомогу до громадськості, ага. Просто тупо.

А це вже якась гординя....

Я не думаю, що то в мене гординя. Просто буває цілковита байдужість до самої себе - тимчасово вимикається та частина мізків, котра відповідає за бажання змінити ситуацію.
Дуже вдячна вам за поживу для роздумів - ситуацію з прикладом Ісуса Христа.

Shalimar, я рада, що ви не розумієте мене, а значить ви не бували в такому стані, коли в якийсь момент неможливо примусити себе "выплескивать свои эмоции на ребенка".
Як ви думаєте, якщо я іноді після сварки з дитятком пригортаю його до себе і прошу вибачення - може я ще не втрачена? Ну а я сподіваюся, що все ж не втрачена.

ну ти, шалімар, і вмієш підбадьорити... :omg:
якби Гість всерйоз думала про можливість віддати кудись дитину, вона би тут не писала і не просила про підтримку
Якщо ти ніколи не дозволяєш собі зриватися - респект і уважуха....

Я дуже дякую за розуміння. В саму точку.

ну ти, шалімар, і вмієш підбадьорити... :omg:
якби Гість всерйоз думала про можливість віддати кудись дитину, вона би тут не писала і не просила про підтримку

.... Я не увидела просьбы о помощи.
Ну и, хорошо, Ты пожалеешь Гость, а кто пожалеет ее ребенка??!
Я хочу понять для начала, чего хочет эта несчастная мама. И знает ли она сама.

Мені просто не вистачає терпіння до власної дитини. Я боюся покалічити її. То смикну, то влуплю, то вкушу… Материнство моє мені здається важким хрестом. Я боюся його. Страшно подумати, якою я виховаю власну дитину з цими скандалами, а іноді таким ступорним байдужим ставленням до її ниття і всілякого вимагання уваги.

Если она стремится исправить положение вещей - это один вопрос. Если не желает этого или пробовала, но не получалось, - тут другой расклад.

Своє повідомлення я писала в важкому настрої, чи як би то висловитися. Я не хожу весь день із відчуттям того, що материнство для мене непосильне. Просто іноді з"являється саме така думка.
А просьба про допомогу не завжди супроводжується словом "допоможіть" чи якось так, щоб було бззаперечно видно таку просьбу. Я писала із крапею сподівання на те, що отримаю якусь поживу для роздумів чи шось таке, що мені допоможе полегшити ситуацію.

Shalimar, це не стільки прохання як крик душі.
я прочитала і побачила себе.
***
не думаю, що Гість хоче позбутися дитини. хотіла б, то вже б це зробила і не шукала підтримки для свого рішення!

Гість, спробуй коли напливає злість і відчуваєш, що от-от зірвешся, відвернутися і вийти в другу кімнату, охолонути. мені допомагає. або попробуй поговорити з чоловіком чи ще з ким живеш. ***

Дякую за розуміння.
А от вийти в іншу кімнату (ну, власне кімнат у нас в помешканні є мінімум) я іноді пробую, але моє дитя іноді в таких випадках ходить за мною з диким ревом (якщо перед тим відбулася "серйозна розмова").

Shalimar, це не стільки прохання як крик душі.
не думаю, що Гість хоче позбутися дитини. хотіла б, то вже б це зробила і не шукала підтримки для свого рішення!!

.... Я сталкивалась с такими случаями. Одна вела нашумевший интернет-дневник, где тоже писала-писала, и в итоге выбросила ребенка в окно
остальные, к сожалению, не помню, как разруливали ситуацию

Тут не жалеть/выслушивать надо, а подсказать, как себя вести! Что, ребенок должен все на себе выносить, пока она успокоится/вылечится/возьмет себя в руки??

Какой возраст малыша?

Ну я все ж таки не просто ексгібіціоную в блозі, а таки звернулася до громадськості, серед якої є знайомі мені люди - до громадськості форуму, котрий люблю і котрий в моєму житті відіграє велику роль, бо якби не він (тобто люди, з котрими тут спілкуюся, з-під іншого нік-нейма) - не було би багато чого із того позитивного, що в моєму житті є.
Я дуже прошу вас не утотожнювати мене з тими панянками, котрі накоїли горя. Я вам ще таке розповім: панянка заміжня, батьками куплено для молодят квартиру та машину, дитині наче 6 місяців - живи і тішся, так ні ж, зістрибнула з балкона та залишила дитинку напівсиротою. На цьому припинимо такі історії?

Моя малиша має трохи більше 1-го року.

ну чому ти намагаєшся одразу відправити ту жінку на Тролейбусну?
може я невиправна, але вірю. що в світі і влюдях залишилося добро. і що не потрібно безапеляційно засуджувати!
може якщо вона виговориться, вийде між люди і їй стане легше? я почувала себе загнаним звіром, якого всадили в клітку і сказали "отримуй радість від материнства" .мені допоміг форум, бо від сидіння в чотирьох стінах при відсутності спілкування дах зносить з шифером

Ну, є і Тролейбусна, але є і mari, для прикладу. Сподіваюся, що без Тролейбусної обійдуся. Це саме зараз, в теперішній момент сподіваюся (А моменти змінні, на жаль).
Мені справді "вихід в люди" дає багато полегшення. Але мушу ходити почастіше, аб не з"їхати з глузду раніше, аніж призначено.

... ти чим займалася до народження дитини?було якесь захоплення, хоббі, його потрібно реалізовувати.

Та займалася... та потрібно... Але я маю перманентну недоробленість домашніх справ, що мене дуже коробить, і я не можу, наприклад, сісти читати давно омріяну книжку, якщо в мене непоскладані випрані речі, чи ше там шось. То за умови, якщо дитина спить. А якщо не спить - я не маю права на себе.

я не вірю що ти цілий день кричиш-щипаєш дитину. коли находить, краще вийди з кімнати, починай згадувати приємні моменти, не сумніваюся - їх багато)))

Це справді таК, я буваю ніжною мамою. І навіть можу сльозу пустити, коли дивлюся, як моє дитятко здійснює нове досягнення, або мирно спить. Моя радість....

а Гостю скажу таке. Зараз чогось трапляється багато жахів з дітками-нізвідки беруться страшні хвороби, які за пару днів забирають *****

Я читала і плакала. Коли дізнаЮсь про такі ситуації - по іншому дивлюся на свою дитиноньку. Дякую вам, krapk@, що облили мене холодним душем. Мені це справді потрібно ноді, бо я просто забуваюСЯ...

Є причини, чому ти так дратуєшся. Ти поки що в них і сама не признаєшся.Це звісно може бути і втома і відповідальність за дитя і і інший ритм життя,і депресія, але іде час...твій...ваш.

Ну для мене причини наче б то очевидні. Чомусь не розумію, чому ви вважаєте, що я не признаЮся собі...

одне діло накричати,трусанути,чи дати пляцка

а коли мама кусає дитину
це не жарти,гість,заради себе та дитини,зверніться будь ласка до кваліфікованих спеціалістів.Вас явно треба лікувати.Якщо ви це визнаєте,то вже буде маленькою перемогою.Дуже шкода Ваше дитя.

Мій тоже недавно накакав на всю кухню ,походив по тому і ще в кімнату на килим приніс,але в мене була абсолютно інша реакція.Це так для роздумів,що то не кінець світу,і головне ваше відношення до проблеми.

Для мене теж такі речі не були би кіцем світу, якби у мене були кращі, наприклад, побутові умови, в т.ч. більше простору в помешканні, щоб я могла спокійно займатися побутовими справами, поки дитя спить, а коли не спить - займалася би дитиною або розгрібала би її гімняшки без поспіху.

А дитина не заважає вам займатись якоюсь улюбленою справою,грати в комп.гру,чи читати ?

Заважає, коли не спить.

Гість, найми няню і піди на роботу, полегчає

Це зараз не є можливим.

Я не понимаю, за что можно ругать маленького ребенка. Обычно это просто родительская нехватка терпения. Потому что ребенок не всегда делает то, что от него хотят. Ну и правильно! это ж не заводная кукла, а живое любопытное существо, еще не совсем смышленое, но со своим характером, нравом, настроением и желаниями! И надо с ним считаться!

Ось і скаржимося на нестачу терпіння. Ось і хочемо навчитися терпіти.

А чтоб какашки не собирать по квартире, существуют подгузники или трусы.

Розумію, що вони существуют. Але у моєї дитини існує вміння ходити на горщик (переважно на горщик, з рікісними аваріями мимо нього), зате абсолютно відсутнє вміння проситися на горщик і знімати труси. Не думаю, що варто весь час тримати дитину в трусах, якщо вона вже знає, що таке горщик. Але ж то не є основною темою для розмови.

Еще одно. не "Ребенок делает шкоду!" а Ребенок оставлен без внимания!!!!

Дитини робиться занадто багато, якщо мама чимось зайнята. Наприклад, пішла в душ, бо має проблему сильного потіння, а в люди треба було вийти в той день (мій випадок).


Я взагалі дякую усім, то відгукнулися мені. Не всім особисто коментую у відповідь, але дякую сім. Справді.

[happymami]

Shalimar, тобі вже не раз тут писали і я напишу - ти крута :tipok: :гуд: :гуд: :гуд: . Читаючи твої пости я собі реально бачу чувіху з абсолютно здоровоою психікою, залізними нервами і щасливим дитинством. Чесслово. Тому ти не можеш зрозуміти, шо так, в мами може бракувати терпіння. Не тому шо вона така пересяка, а тому шо в неї нерви слабкіші, ніж у тебе ;-) . Я так розумію, ти в нас тут воопше фактично одна така мама, яка дитятко не ругає. Молодець. Але багато хто, як вже писав і тут і в інших темах - сварить дітьо, зривається, але не тому, шо ми такі кози, а тому, шо певно кожному з нас шось бракує. В першу чергу терпіння. А в інші черги - любові. розуміння, грошей, спокою, роботи, спілкування, чи будтше чого іншого (потрібне підкреслити). Ти значить щаслива жінка, і дитя твоє щасливе, якшо ти на нього не кричиш і навіть уявити собі не можеш, як так можна - сварити нерозуміючу людинку. Супер. Але не буль такою каритично-категоричною ;-)

[Shalimar]

Тому ти не можеш зрозуміти, шо так, в мами може бракувати терпіння. Не тому шо вона така пересяка, а тому шо в неї нерви слабкіші, ніж у тебе ;-)
багато хто, як вже писав і тут і в інших темах - сварить дітьо, зривається, але не тому, шо ми такі кози, а тому, шо певно кожному з нас шось бракує. В першу чергу терпіння. А в інші черги - любові. розуміння, грошей, спокою, роботи, спілкування, чи будтше чого іншого

Таки-да.
Но у меня не все золотыми нитками шито.
НО!!! Я почему-то понимаю, что кричать, шарпать - это неправильно, и не делаю этого! Да, мне трудно понять, почему человек не всегда может себя сдержать. Потому что я ЧЕТКО понимаю для себя слова "долг", "обязанности", "надо (быть терпеливой)", "нельзя (свои нервы срывать на ребенке)" - понимаю, и не делаю этого. Что мешает запретить себе срываться на ребенке и при ребенке? Не расшатанные нервы, а лень. Потому что легче дать выход эмоциям, чем их сдержать.

Почему просто не прикусить себе язык и не связать руки - чтоб неповадно было?? посчитать до 3-5-10, выдохнуть и успокоиться?

[Shalimar]

У меня крепко засел в памяти случай, рассказанный Малой-Картой. Очень показательный случай!!!
Дословно не напишу, но смысл..
Ребенок не послушался с первого раза, мама переспрашивает "голосніше сказати?" ОТВЕТ ТРОНУЛ МЕНЯ!!! "Нє, Д О Б Р І Ш Е" ............................
задумайтесь, люди

[Nymydora]

Shalimar
знімаю перед тобою капелюха - твоя витримка для мене (і мабуть не тільки) недосяжний ідеал... Нєрвішкі у нас...

[Shalimar]

Shalimar
знімаю перед тобою капелюха - твоя витримка для мене (і мабуть не тільки) недосяжний ідеал... Нєрвішкі у нас...

:P
просто у меня обостренное чувство справедливости....
особенно по отношению к детям и животным

[mari]

Нервішки є в кожного, і кожен може попасти на Тролейбусну.Ніхто ніколи від того не застрахований. Хтось з дітьми а хтось з чоловіком а хтось з стресами, втратами не може справитись. А лікарня там не вся психіатрична.Між іншим я багато жінок, і декілька наших породіль відправляла туди в денний стаціонар, в неврози, в соматоформне відділення. І нічого- головне вчасно полікуватись, щоб пізно не було.

[Shalimar]

Shalimar, я рада, що ви не розумієте мене, а значить ви не бували в такому стані, коли в якийсь момент неможливо примусити себе "выплескивать свои эмоции на ребенка".
Як ви думаєте, якщо я іноді після сварки з дитятком пригортаю його до себе і прошу вибачення - може я ще не втрачена? Ну а я сподіваюся, що все ж не втрачена.

А я Вам никакого клейма не ставила.
Было сложно что-то говорить конкретное, исходя из Вашего первого сообщения, так как много вопросов непроясненных
поэтому я спрашивала - Вы готовы расстаться с ребенком, или Вы понимаете, что это только сложный период, который закончится, и Вы хотите его преодолеть и наконец наслаждаться материнством, и перестать устраивать тортуры ребенку

Своє повідомлення я писала в важкому настрої, чи як би то висловитися. Я не хожу весь день із відчуттям того, що материнство для мене непосильне. Просто іноді з"являється саме така думка.

это существенно меняет ситуацию

А просьба про допомогу не завжди супроводжується словом "допоможіть" чи якось так, щоб було бззаперечно видно таку просьбу. Я писала із крапею сподівання на те, що отримаю якусь поживу для роздумів чи шось таке, що мені допоможе полегшити ситуацію.

Ну, на самом деле Вы большая молодец, что решились написать о своей проблеме на форуме и не боитесь говорить о ней вслух!

А дитина не заважає вам займатись якоюсь улюбленою справою,грати в комп.гру,чи читати ?

Заважає, коли не спить.

я думаю, это был сарказм от Перлинки!
какие нах игры или книжки?!
что значит "ребенок мешает"?! Ребенок номер один!!! а остальное - по возможностям

Розумію, що вони существуют. Але у моєї дитини існує вміння ходити на горщик (переважно на горщик, з рікісними аваріями мимо нього), зате абсолютно відсутнє вміння проситися на горщик і знімати труси. Не думаю, що варто весь час тримати дитину в трусах, якщо вона вже знає, що таке горщик. Але ж то не є основною темою для розмови.

Основная не основная, но наверное Вас передергивает, когда "мимо" или не попросился?!
Вы тоже без трусов ходите? потому как знаете об унитазе?
Ребенку год+, это не его проблема, что он не попросился на горшок!

Дитини робиться занадто багато, якщо мама чимось зайнята.

"Не можете изменить ситуацию - меняйте свое отношение к ней."
:men: