Мій чоловік ось вже скоро 15 років як курить.
Людина свідома, освідчена, і прекрасно розуміє, що до добра не доведе, але кидати не збирається.
Його тато курив до тих пір, поки не почув діагноз "цукровий діабет". Таке враження, що і мій вирішив дочекатись чогось такого - і це для нього стане вагомим аргументом.
Мені такий розвиток подій не підходить!
Тим більше, що в сім"ї росте хлопчик, для якого тато з цигаркою став нормою. Це неябияк мене лякає! В мене в сім"ї ніхто ніколи не курив. Відповідно ні мій старший брат, ні я навіть не пробували. І я дуже сподіваюсь на те, що чаша сія мине і мого сина.
Короче, дівчата! порадьте, як зарадити тому!
На пиляння не реагує, бо до такого його мама привчила - вона його щоразу при зустрічі шпиляє, що давно пора кидати. На таке в чоловіка йде зворотня реакція - абсолютне несприйняття.
На спокійні розмови реакція краща - ми це обговорюємо, але далі слів діло не йде.
Попросила кумів подарувати йому на ДН абонемент в спортзал. То він на тренування то ходить, але після них все одно йде курити.
Зараз розглядаю варіант електронних сигарет. Хтось з ними вже мав справу?
Слухаю вас уважно!