Родинний форум "Сімейка"

Можливо вам пощастило під час навчання жити в гуртожитку, а можливо зараз там живете? Як там цікаве життя?

оооо так... мені пощастило пожити в гуртожитку 4 роки. Нежалію зовсім, хоч перший рік був пеклом. Важко, бо багато вчити і живеш ще з 3ма людьми в яких зовсім інший режим дня. Ох і було сварок..... :evil: Потім було легше і веселіше, бо поселилась в 2ку. То до мене приходили одногрупниці, і я до них! Коли вчились,коли фільми дивились, а коли і пянствували (хоч це було рідко). Легко в гуртожитку було і з тим шо коли шось треба все найдеш, нетреба в читалку ходити, бо хтось вже все наксерив і ти береш готове :) До університету 5 хв ходьби, це тоже класно було, бо коли вікно і всі немають куди дітись я могдла спокійно піти собі до себе попити чайку, чи шось довчити. Моє життя в гуртожитку не було бурним, я була чемною студенткою :-| , рідко куди ходила, адже зустрічалася ще до того як стала студенткою із своїм теперішнім чоловіком. Він до мене часто приїзжав і ми проводили час разом. А ше й крім того важко було бо треба було багато вчити, то небуло на те все часу...

1 рік жила в гуртожитку,не хочу туди навіть чартерним рейсом на машині часу .Хоч були якісь приємні моменти,і тоді мені навіть подобалось,але загалом якась мрачнякова картинка спливає,особливо як згадаю побут і що грошей навіть на маршрутку не було.

Ніколи не жила, але зато стільки пам'ятаю позитивного зі студентських років, коли ми святкувати ходили в гуртожиток всякі свята. Там жив один хлопецт із закарпаття, то ми то смачнюще вино відрами пили. Згадую історію, яка мені до нині пам'ятається
Сиділи ми культурно з чайочком на Валентина чи просто так в гостях в хлопчачій кімнаті. Нас було не мало. П'єм чай. Тут бац - дивлюся як сповільнені зйомки - на коліжанку падають двері від шафи, чай в її руці вихлюпується їй на гривку, двері падають, чай скапує з гривки, ми пісяємся зо сміху а вона в шоці починає ревіти бо боляче гепнуло))))))
Отакі в нас гуртожитки)))) Мораль сєй басін такова - тримайтеся подалі від гуртожитківських шкафчиків))))

А ще одна історія пов1язана з гуртожитком Львівської академії мистецтв. Я в цей гуртожиток влюбилася. Творча будівля для творчих людей. Веееличезні вікна на всю стіну. Просторі (майже всі) кімнати.В кухні один довгий стіл на всіх, де всі і їдять і вчаться. Зранку, ні світ ні зоря - а весь поверх - класична музика. Офігенне відчуття так прокидатися. Там я навчилася їсти ліниві вареники китайськими паличками. Там я познайомилася з корейцями, котрі не вміли читати українські СМС латинськими буквами :) . Там прикольно підглядати з вікна на протилежний корпус, в якому душові кімнати :oops: :grin:

happymami написав: П'єм чай. Тут бац - дивлюся як сповільнені зйомки - на коліжанку падають двері від шафи, чай в її руці вихлюпується їй на гривку, двері падають, чай скапує з гривки, ми пісяємся зо сміху а вона в шоці починає ревіти бо боляче гепнуло))))))
Отакі в нас гуртожитки)))) Мораль сєй басін такова - тримайтеся подалі від гуртожитківських шкафчиків))))

Оце так да....В нас такого небуло. І взагалі гарний гуртожиток в коридорах євроремонти зробили, кожен поверх в інший колір пофарбований був. Туалет і душ на блок з 2х кімнат, черг ніколи не було. Тільки кухня 2 на поверх, але хватало, часом треба було почекати. Кімната у нас суперська була, ми собі обої поклеїли салатові, вікно і двері теж в салатовий покрасили, квіточки я на шафі намалювала, штори на гуманітарці такі класні купили з брижечками, які дуже нам підходили. Всі хто заходив до нас казали шо в нас дуже гарно... А я ше поклеїла на стелю зірки ті шо світяться як світло виключаєш, ех... як згадаю... ностальгія.... Шей подружка зі мною жила, вот така :гуд: , зараз нажаль в Америці, та всі мої найліпші друзі там полишалися, підтримуємо звязок через скайп та телефон.

Я теж не маю досвіду проживання в гуртожитку, але один раз святкували там ДН одногрупниці. Короче, зав"язались в мене відносини з одним хлопчиком. То шо я вам скажу, місць для поцілунків не було, то нам прийшлось йти в коридор, шукати укромне мєстєчко. Він його знайшов. Дівчата, я досі згадую, ото місце. Вобшем, в кутику коридору, де стояв стіл і вроді би висіло щось, похоже на батарею чи то просто якась драбинка була, не помню. Але суть в тому, що всьо ото місце було "прикрашене" випраними трусиками та ліфчиками дівчат з гуртожитку. І от там ми цілувались. Я дивувалась, невже не можна було кудась піти в інший кут? Видно не можна було...

Nelya :grin: :grin: :grin: :grin: мдяяя. Життя гуртожитське такеє :oops: . В нас було модно так. що в одній кімнаті ми всі на купу музику слухаємо і спілкуємося. А в іншій - по черзі уєдіняються парочки, якшо хтось з кимось зустрічався :grin:

я жила 5 років студентського життя. Наш гуртожиток був найкращий, найдружніший, правда зі строгою комендантшою. Зато бляцтва ніякого не було. Секція була дуже дружня (5 кімнат), всі мої однокурсники. Класні часи були, суперові. А в Терпнополі жила теж в 11 корпусі-гуртожитку-той ще вже біля самого лісу. Там хороші умови. Все євро, секція 2 кімнати, душ, туалет, причому в іншій кімнаті жили лише коли була якась конфереція. Кухні правда там нема, бо то ж типу готель. Є кафешка внизу та і в цк теж столовка. Але які б не були умови це непорівняти з власним (хоча б квартирою) житлом.

Як було тепло,ми любили відкривати вікна і сидіти на підвіконні,якось прийшла до нас в гості подружка,що колись жила за нами в кімнаті ,а потім пішла на квартиру,ми злегка банячили,пили якийсь шейк,галділи,от я підхожу ближче до відкритого вікна,і як ви думаєте кого я там бачу :shock: ???
-Дрочуна у кущах з великим торчащим тим самим :mrgreen: .
ой як він мене розгнівав :evil: :x ,короче я його насварила і він втік.Але більше такого не робити не пообіцяв .

krapk@ написав:А в Терпнополі жила теж в 11 корпусі-гуртожитку-той ще вже біля самого лісу. Там хороші умови. Все євро, секція 2 кімнати, душ, туалет, причому в іншій кімнаті жили лише коли була якась конфереція. Кухні правда там нема, бо то ж типу готель. Є кафешка внизу та і в цк теж столовка. Але які б не були умови це непорівняти з власним (хоча б квартирою) житлом.

я також там рік жила поки в магістратурі вчилася в 2008/9 роках, ото все думаю, де я тебе раніше бачила, може там і перетиналися. Найкращі спогади про цей рік навчання і проживання в тому гуртожитку :) . Ми часто їсти в кімнаті готували на плитці чи в мікрохвильовці. А ще мені тоді на день народження подарували декоративного кролика, то він, коли випускали його з клітки побігати, гриз все що бачив, плінтуси в кімнаті, наші шльопанці, шнурки від ноутбуків. Потім коли вже навчання закінчилося і ми приїзджали здавати екзамени, то бачили, що на тому поверсі травили мишей, хоча до того ми мишей там не наблюдали, напевне не знали про мого кролика :grin: .А ще там величезний балкон, бувало вийдеш зранку з кімнати з чашкою кави, ах, красота, аж знову захотілося. А ще в кімнатах навпроти жили негри, але ми з ними не спілкувалися, наглі вони і неакуратні. Вміли вони інколи пожарити зранку оселедці, то потім два дні смердів весь поверх :mrgreen: